Елементи структуралізму в антропологічній та клінічній парадигмах юридичної психології
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.56.petrushenko-vКлючові слова:
психологія права, парадигмальний підхід, зміна парадигми, структура, антропологізм, клініцизм, соціальна психологія, інтегративний підхідАнотація
Стаття присвячена визначенню елементів структуралістського підходу у вимірі юридико-психологічної проблематики, зокрема їхнього впливу на формування двох історичних парадигм у юридичній психології: антропологічної та клінічної. Історико-порівняльний метод в межах проведеного дослідження дозволив з'ясувати особливості імплементації ідей структуралізму представниками різних парадигм у психології права. Системний метод уможливив встановлення взаємозв'язку між проблематикою досліджень різних представників структуралізму юридикою-психологічною проблематикою. Гносеологічний метод використовувався для з'ясування ознак процесу наукового пізнання в рамках структуралістського підходу в психології. У роботі визначені характерні риси структуралізму та його особливості переходу зі сфери лінгвістики до антропологічної та клінічної парадигми у юридичній психології. Значне місце присвячено визначенню рис структурної антропології у науковому доробку Клода Леві-Стросса, та запозичення його методик у психоаналітичній парадигмі Жаком Лаканом на початку 1950-х років, а згодом систематизації структуралістських методологем у системі психологічного знання. Серед результатів дослідження варто відзначити, що систематизація наукового матеріалу, а також проведення паралелей між концепціями та елементами структуралістського підходу у працях Клода Леві-Стросса та Жака Лакана, дозволила визначити характер розвитку структурної антропології та структурного клінічного психоаналізу на початку 1950-х років. Спираючись на це, визначено синтетичний характер еволюції ідей структуралізму та їх застосування у антропологічній та клінічній парадигмах юридичної психології. Наукова новизна полягає у використанні структуралізму як інструменту формування інтегративного підходу до використання антропологічної та клінічної парадигм у психології права, що зумовлено структуралістськими теоретико-методологічними засадами, які притаманні обом парадигмам. Практичне значення результатів роботи полягає в можливості їх подальшої імплементації при дослідженні закономірностей розвитку юридико-психологічного знання, зокрема під час «зміни парадигм» та подальшому переході до екзистенційно-гуманістичної та соціально-контекстуальної парадигм у юридичній психології.Посилання
Bartoshevych, O. O. (2026). Psykholohichni chynnyky koruptsiohennosti osobystosti [Psychological factors contributing to an individual's susceptibility to corruption]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho, Seriia: Psykholohiia, 37 (76), 217-222. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2026.1/33
Kostytskyi, M. V. (2016). Naukoznavchyi pidkhid do struktury yurydychnoi psykholohii yak nauky [Science Approach to the Structure of Legal Psychology as a Science]. Yurydychna psykholohiia, 1 (18). 5-16. https://psychped.navs.edu.ua/index.php/psychped/article/download/446/448/
Melnyk, V. M. (2025). Struktury spozhyvannia, komfortu ta blahopoluchchia v ideolohichnomu dyskursi: sotsialno-psykholohichni vytoky [Structures of consumption, comfort, and well-being in ideological discourse: sociopsychological origins]. Psykholohichne blahopoluchchia ta mentalne zdorovia v umovakh nevyznachenosti: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Odesa, 7 kvitnia 2025), 43-47. https://doi.org/10.36059/978-966-397-496-5-10
Melnyk V. M. (2025). Paradyhma istoryzmu v sotsialnii psykholohii: sutnist spivprychetnosti ta pryvilei identychnosti. [Historism paradigm in social psychology: the essence of complicity and the privileges of identity] Habitus. Naukovyi zhurnal, 71. 299-306. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.71.53
Balbino, L. d. P. (2025). As estruturas estão «suspensas no ar»? Um dialogue manqué entre Louis Althusser e Claude Lévi-Strauss. Kalagatos, 22(1), ek25005. https://doi.org/10.52521/kg.v22i1.14791
Betancourt, J. I. S., & Castañeda, L. C. (2024). Una aproximación estructuralista a la filosofía de la mente. Revista Guillermo De Ockham, 22(2), 103-116. https://doi.org/10.21500/22563202.6967
Caillé, A., Prades, P. (2015). Believing (in It). Back to «symbolic Efficiency». Revue du MAUSS, 46(2), 291-318. https://doi.org/10.3917/rdm.046.0291
De Castro, E. V., & Corona, A. Z. (2025). Claude Lévi-Strauss. Social Analysis, 69(1), 61-81. https://doi.org/10.3167/sa.2025.690104
Degi, A. D. N., & Marzochi, S. F. (2024). A Etnologia em O Anti-Édipo. Contemporânea - Revista De Sociologia Da UFSCar, 14. https://doi.org/10.14244/contemp.v14.1370
Demircioğlu, Z. (2025). Matematik ve Sosyal Bilimler: Lévi-Strauss’un Yapısalcılığından Hesaplamalı Sosyal Bilimlere. İstanbul Üniversitesi Sosyoloji Dergisi / İstanbul University Journal of Sociology, 45(1), 210-239. https://doi.org/10.26650/sj.2025.45.1.0760
Desautels-Stein, J. (2018). Legal structuralism. In The jurisprudence of style: A structuralist history of American pragmatism and liberal legal thought. Cambridge: Cambridge University Press, p. 33-120. https://www.cambridge.org/core/books/jurisprudence-of-style/5277200DDCAFEA99430434609CB7ACFF
Deleuze, G. (2004). How Do We Recognize Structuralism? in Desert Islands and Other Texts, (transl. Melissa McMahon and Charles J. Stivale, ed. David Lapoujade). New York/Cambridge: Semiotexte/MIT Press, 2004. pp. 170-192.
Deleuze G., Guattari F. (2000). Anti-Oedipus. Capitalism and Schizophrenia. Translated from the French by Robert Hurley, Mark Seem, and Helen R. Lane. Minneapolis: Universoity of Minnesota Press. 423 p.
Freud, S. (1930). Das Unbehagen in der Kultur. Wien: Internationaler Psychoanalytischer Verlag. 127 s.
Giuseppe, G. (2021). The contribution of Freuds structural model of the mind to the understanding of the personality of Ambrosio, the main character of the Gothic novel, The Monk. International Journal of English and Literature, 12(4), 36-40. https://doi.org/10.5897/ijel2021.1485
Hendrix, J. S. (2019). The imaginary and symbolic of Jacques Lacan. Roger Williams University - Digital Commons (Roger Williams University). https://doi.org/10.13140/rg.2.2.17632.23048
Hook, D. (2008). Absolute other: Lacan’s «Big Other» as adjunct to critical social psychological analysis? Social and Personality Psychology Compass, 2(1), 51-73. https://doi.org/10.1111/j.1751-9004.2007.00067.x
Julien, P., & Simiu, D. B. (1994). Jacques Lacan’s Return to Freud: The Real, the Symbolic, and the Imaginary. NYU Press. 238 p. http://www.jstor.org/stable/j.ctt9qg04q
Kob, L. (2023). Exploring the role of structuralist methodology in the neuroscience of consciousness: a defense and analysis. Neuroscience of Consciousness, 1, 1-11. https://doi.org/10.1093/nc/niad011
Koch, T., & Wendt, A. (2025). Theory Crises in Psychology – What can we learn from structuralism? Zeitschrift Für Psychologie, 233(4), 240-250. https://doi.org/10.1027/2151-2604/a000600
Kuhn, T. S. (1962). The structure of scientific revolutions. International Encyclopedia of Unified Science (Vol. 2, No. 2). University of Chicago Press. xvii+210 p.
Lacan, J. (1953). The Symbolic, the Imaginary, and the Real: Inaugural meeting of SFP, Paris: 8th July. (translated by Bruce Fink). pp. 1-52. URL: https://lacanianworksexchange.net/wp-content/uploads/2023/06/19530708LacanSymbo.PDF.pdf
Lacan, J. (1979). The neurotic’s individual myth. (M. N. Evans, Trans.). The Psycho-analytic Quarterly, 48 (3), pp. 405-425. URL: https://lacanianworksexchange.net/wp-content/uploads/2023/06/19530304-Jacques-Lacan-The-Neurotics-Individual-Myth-Psych-Quart-v48-405-425-1979.pdf
Levi-Strauss, C. (1955). The structural study of myth. The Journal of American Folklore, 68 (270), pp. 428-444. URL: https://www.people.iup.edu/sherwood/Archived-Courses/ENGL752SuII-05/Docs/Structural_Study_of_Myth.pdf
Lucchelli, J. P. (2011). À propos de Lacan et Lévi-Strauss. Information Psychiatrique, Volume 87 (1), pp. 375-389 https://doi.org/10.1684/ipe.2011.0734
Martins, V. M. N. (2023). Le complexe d’Œdipe et les systèmes de parenté face aux transformations de la famille contemporaine : Un débat entre anthropologie et psychanalyse. In Analysis, 7(2), 100345. https://doi.org/10.1016/j.inan.2023.100345
Masakayan, N. M. (2023). Assessing the structuralist challenge to vice epistemology. Journal of Philosophical Research, 49, 19-30. https://doi.org/10.5840/jpr20231222213
Moonveld, M., & McVeigh, J. (2025). Macropsychology: A systematic scoping review of the psychology literature on public policy and law. Behavioral Sciences, 15(3), 350. https://doi.org/10.3390/bs15030350
Oliveira, F. R. d. (2023). A tragic myth and a rhetorical question. Cadernos de Estudos Linguísticos, 65, e023009. https://doi.org/10.20396/cel.v65i00.8672245
De Saussure, F. (1916). Cours de linguistique generale. Lausanne: Payot. Edition critique 1997. xviii+513 p.
Simonis, Y. (2010). A Way of Comparing Levi-Strauss and Lacan. Konturen, 3(1), 149-161. https://doi.org/10.5399/uo/konturen.3.1.1406
Scubla, L. (2011). Levi-Strauss, Lacan, And the Symbolic Order. Revue du MAUSS, 37(1), 253-269. https://doi.org/10.3917/rdm.037.0253
Spruill, M. (2026) The law shapes the mind: Structural-Level influence on Individual-Level Psychology. Social and Personality Psychology Compass, 20 (6). https://doi.org/10.1111/spc3.70154
Tunçbilek, Ş. (2024). Sociologizing Hau: Translation of Maussian Concepts into Bourdieu’s Theory of Practice. İstanbul Üniversitesi Sosyoloji Dergisi / İstanbul University Journal of Sociology, 44(1), 239-256. https://doi.org/10.26650/sj.2024.44.1.0009
Vilchez, J. (2026). Epistemología En Psicología: ¿Es La Psicología Una Ciencia?, ¿Qué Límites Tiene en la Psicología Jurídica? Revista Quaestio Iuris, 18(1), 353-386. https://doi.org/10.12957/rqi.2025.95358
Zafiropoulos, M, (2010). Lacan and Levi-Strauss or The Return to Freud (1951-1957). London: Routledge. 242 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вікторія Вікторівна Петрушенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
