Поняття та структурно-функціональні напрями дослідження економічної стійкості сектора малого і середнього підприємництва

Анотація

Стаття присвячена узагальненню теоретико-методичних засад та прикладних інструментів забезпечення стійкості як ключової умови економічної безпеки бізнесу. Визначено змістові характеристики та компоненти економічної стійкості підприємницького сектору національної економіки. Метою дослідження стало удосконалення концептуальних засад і методико-прикладних рекомендацій з дослідження поняття та структурно-функціональних напрямів аналізування економічної стійкості сектора малого і середнього підприємництва. Встановлено, що економічна стійкість сектора малого і середнього підприємництва країни – це стан, за якого досягається належний рівень забезпеченості суб’єктів цього сектора національної економіки ресурсами, для них створено сприятливе економіко-ресурсне середовище, існує належний рівень представлення та захисту фінансово-економічних інтересів суб’єктів малого і середнього бізнесу з боку колективних бізнес-асоціацій, стабільним є виробництво і збут продукції (товарів, робіт, послуг), спостерігається фінансово-економічна стабільність, ліквідність і платоспроможність, захищеність суб’єктів господарювання від внутрішніх і зовнішніх загроз їх сталого функціонування та розвитку.