Дослідження формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців: методологічний аспект

Анотація

Стаття присвячена висвітленню методологічного аспекту дослідження формування іншомовної комунікативної компетентності сучасних фахівців. Метою статті є узагальнення дослідницького досвіду щодо вивчення та аналізу проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності сучасних фахівців. З’ясовано, що проблема формування іншомовної комунікативної компетентності  та її дослідження є актуальною, що підтверджується аналізом наукових публікацій, присвячених висвітленню методології науково-педагогічного дослідження загалом; організаційних особливостей науково-педагогічних досліджень; використання різноманітних підходів та методів дослідження, зокрема й методологічних і методичних особливостей, що характерні для дослідження проблеми іншомовної комунікативної компетентності та її формування.  Виокремлено й обґрунтовано використання системного, діяльнісного, акмеологічного, компетентнісного й історико-педагогічного підходів до аналізу проблеми формування навичок іншомовної комунікації сучасних фахівців. Дослідження ґрунтується на принципах наукової об’єктивності, системності у науковій діяльності, поєднання аспектного й цілісного підходів, єдності кількості та якості, а також термінологічного принципу й принципу розвитку. Вибір методів науково-пошукової діяльності для розкриття проблеми формування навичок іншомовної комунікації сучасних фахівців зумовлений метою та етапом проведення дослідження. Зокрема виокремлено три основні етапи: теоретичний, аналітичний та практичний. Обґрунтовано використання теоретичних та емпіричних методів дослідження, зокрема й ті, що застосовуються в галузі педагогіки. Серед теоретичних методів домінують індукція-дедукція, аналіз-синтез, порівняння, узагальнення та конкретизація. Вбачаємо доцільність використання таких емпіричних методів дослідження проблеми формування іншомовної комунікативної компетентності сучасних фахівців, як аналіз змісту педагогічної документації та опитування, учасниками якого можуть стати здобувачі вищої освіти та науково-педагогічні працівники.