Співпраця Міжнародного кримінального суду та України у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом

Анотація

У статті досліджено особливості співпраці Міжнародного кримінального суду та України у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом. Наголошено, що створення і функціонування органів міжнародного кримінального правосуддя в сучасному світі дозволяє уточнити деякі сформовані в доктрині міжнародного права уявлення про індивідуальну кримінальну та міжнародно-правову відповідальність. Підкреслено, що на сьогодні ще не вирішено всі спірні питання та не досягнуто одностайності щодо важливих теоретичних і практичних питань у означеному аспекті, зокрема щодо співпраці України та МКС в контексті принципу юрисдикції таких як реалізація принципу універсальної юрисдикції, застосування принципу комплементарності, забезпечення екстрадиції осіб для кримінального переслідування або виконання рішення чи виданого ордера МКС.

Доведено, що розбудова Міжнародної системи правосуддя є надважливою, а роль МКС у формуванні міжнародної системи правосуддя є глибокою та незамінною. Підкреслено, що Міжнародний кримінальний суд не замінює національні суди; відповідно до положень Римського Статуту, кожна держава зобов’язана здійснювати кримінальну юрисдикції стосовно винних осіб, які несуть відповідальність за вчинення міжнародних злочинів. Наголошено, що шляхи вдосконалення та зміцнення глобальної архітектури відповідальності повинні відображатися в законодавстві кожної держави. Відзначено, що залишається не вирішеним питання з п’ятим складом міжнародного злочину – екоциду – руйнування навколишнього середовища від наслідків збройних конфліктів, а Україна є першою державою в історії, яка розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Підкреслено, що посилення міжнародної співпраці сприятиме ефективній роботі МКС та реалізації ідеї міжнародного правосуддя, тим самим прискорити перехід від обіцянок до реальних дій та поглибити вплив міжнародного кримінального правосуддя впродовж XXI століття.