Правові питання забезпечення раціонального використання та охорони земель і ґрунтів в Україні

Анотація

У статті порушено правові питання забезпечення раціонального використання та охорони земель і ґрунтів в України. Заявлена тема наукового дослідження має вкрай актуальний характер, оскільки є малодослідженою в рамках національної земельної та екологічної науки, а положення законодавства з визначеної проблематики потребують активнішого практичного впровадження. Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних і конституційних основ правового забезпечення раціонального використання та охорони земель і ґрунтів, формулювання на цій основі відповідних теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення існуючого правового механізму використання та охорони земель і ґрунтів. У статті проаналізовано національне земельне законодавство, що регламентує питання забезпечення раціонального використання та охорони земель і ґрунтів. Зформулюванні на цій основі відповідні теоретичні положення і практичні рекомендації щодо удосконалення існуючого правового механізму раціонального використання та охорони земель і ґрунтів. Проаналізовано розвиток значення і ролі терміна «раціональне використання земель» у механізмі правового регулювання земельних відносин, оскільки раціональне використання та ефективна охорона земель є основним завданням земельного законодавства. Із урахуванням приписів земельного законодавства та застосовування наукознавчих підходів до розуміння суті права раціонального використання ґрунтів, а також до його видів, запропоновано визначити таку категорію, як «право використання ґрунтів». На основі проведеного правового аналізу зроблено висновок, що під раціональним використанням земель розуміють забезпечення ефективного використання земель, що здійснюється з дотриманням публічних (суспільних) інтересів, із урахуванням екологічних зв’язків у навколишньому природному середовищі і в поєднанні з охороною земель як основою життя і діяльності людини. Під правом використання ґрунтів доцільно розуміти врегульовану законодавством діяльність землевласників та землекористувачів, спрямовану на раціональне користування їх природними властивостями, і не лише при використанні земель сільськогосподарського призначення, а й в галузі ведення лісового господарства, при забезпеченні режиму земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, при експлуатації земель курортного, оздоровчого, рекреаційного та іншого призначення.