Теоретично-правові аспекти щодо державної політики протидії злочинності в умовах глобального кіберпростору

Анотація

У статті пропонуються до розгляду окремі результати спільного дослідження авторів стосовно теоретично-правових аспектів державної політики протидії злочинності в умовах Глобального кіберпростору. Дослідження проводилося з позиції системно-прикладного аналізу на засадах комплексно-цільового застосування положень правової науки, економічної теорії, науки державного управління та безпекознавства у контексті проблем національної безпеки, її складових: безпеки людини, громадянина; безпеки соціальних груп; безпеки суспільства; державної безпеки. Злочинність в Глобальному кіберпросторі визначається як сегмент (сектор, вид) виклик (загроза) Національній безпеці Україні в умовах розвитку нового етапу Глобального інформаційного простору. Проблематика дослідження опосередковано екстраполюється і на питання транскордонного правопорядку, правових аспектів міжнародної безпеки.

У ході проведеного дослідження визначилися загальні ознаки співвідношення належних теоретично-правових аспектів щодо державної політики протидії злочинності в умовах Глобального кіберпростору. Техніко-технологічна специфіку його визначається нині переважно на рівні міжнародного співробітництва держав в сфері запобігання та протидії злочинності за її сегментами, секторами, видами, типами.

В галузевому і міжгалузевому національному законодавстві має бути легалізована категорія «Глобальний кіберпростір» та встановлено специфічні правові засади суспільних відносин в ньому. Це має сприяти належній взаємодії державних органів відповідно до певної класифікаційної моделі. Така класифікаційна модель має передбачати й ідентифікацію видів міжнародного співробітництва за такими ознаками: за напрямами (презентаційне, навчально-освітнє, технічна та інші види допомоги, види безпосередньої взаємодія); за формами прояву (через налагодження інформаційно-комунікаційних зв’язків, через договірні відносини, через здійснення спільних правоохоронних заходів); за суб’єктами (шляхом створення чи участі у вже існуючих міжнародних правоохоронних організаціях (глобальних, регіональних), міжвідомча транскордонна взаємодія (національних відомств через конкретні міжнародні організації); за діяльністю окремих осіб (наприклад, між співробітниками взаємозв’язку, особисті ділові контакти керівників національних органів влади тощо).

В цілому, визначення теоретично-правових аспектів щодо державної політики протидії злочинності в умовах Глобального кіберпростору сприятиме практиці формування комплексу нормативно-правових актів взаємодії вітчизняної правоохоронної системи з подібними системами інших країн, що підвищуватиме результативність процесів їх спільної діяльності і у контексті безпеки міжнародного співтовариства.