Структурно-функціональна модель формування професійних компетентностей майбутніх педагогів засобами симуляційного навчання
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.59.saprikin-sКлючові слова:
симуляційне навчання, майбутні педагоги, професійні компетентності, професійна підготовка педагогів, структурно-функціональна модель, педагогічна симуляція, рефлексивний розбір, рефлексивна практикаАнотація
Професійна підготовка майбутніх педагогів потребує застосування навчальних технологій, що забезпечують можливість відпрацювання педагогічних рішень, професійної взаємодії та рефлексивних умінь до початку повноцінної практичної діяльності. Симуляційне навчання створює умови для моделювання професійно значущих ситуацій, однак у науковій літературі його технологічні засоби, педагогічні механізми та результати здебільшого розглядаються відокремлено. Недостатньо представлено цілісні моделі, у яких механізми симуляційного навчання узгоджено з компонентами професійної компетентності, етапами навчальної взаємодії, функціями моделі та критеріями подальшого оцінювання. Метою дослідження є обґрунтування структурно-функціональної моделі формування професійних компетентностей майбутніх педагогів засобами симуляційного навчання. Опрацьовано 24 українські та зарубіжні наукові праці, опубліковані у 2020–2026 роках. Методологічну основу дослідження становили теоретичний аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення та структурно-функціональне моделювання. Визначено мотиваційно-ціннісний, когнітивно-методичний, операційно-діяльнісний, комунікативно-інтерактивний і рефлексивно-оцінювальний компоненти професійної компетентності. Їх зміст конкретизовано через професійні дії, які можуть бути відтворені, спостережені та проаналізовані в умовах симуляційного навчання. Розроблено модель, що охоплює цільовий, методологічний, змістово-процесуальний, функціональний і результативно-критеріальний блоки. Обґрунтовано значення автентичної професійної ситуації, рольової взаємодії, прийняття рішень, безпечного опрацювання помилок, повторної практики, структурованого зворотного зв'язку, рефлексивного розбору та перенесення набутого досвіду в новий професійний контекст. Наукова новизна полягає в інтеграції компонентів професійної компетентності, механізмів симуляційного навчання, етапів симуляційного циклу, функцій моделі та критеріїв оцінювання очікуваних результатів. Практичне значення визначається можливістю використання моделі для розроблення симуляційних сценаріїв, визначення ролей і подій, організації рефлексивного розбору, підготовки критеріїв спостереження та планування повторного виконання професійно орієнтованих завдань. Обґрунтовано, що запропонована модель формує теоретичну основу для послідовного проєктування симуляційної підготовки майбутніх педагогів. Емпіричну перевірку моделі не проводили, тому її результативність не оцінювалася. Перспективи подальших досліджень пов'язані з експертним оцінюванням моделі, пілотуванням симуляційних сценаріїв і квазіекспериментальною перевіркою на вибірці майбутніх педагогів.Посилання
Humennyi, O. D. (2025). Profesiino-tsyfrova kompetentnist vykladacha profesiino-teoretychnoi pidhotovky ZP(PT)O: teoretychni zasady, praktychni rishennia ta vyklyky tsyfrovoi doby [Professional digital competence of a teacher of vocational-theoretical training: Theoretical foundations, practical solutions, and challenges of the digital age]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky – Pedagogical Academy: Scientific Notes, (18). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15397556.
Shevchuk, O. M. (2025). Formuvannia tekhnolohichnoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia zasobamy imitatsiinykh kompleksiv: pidkhid design-based research [Formation of technological competence of future vocational education teachers by means of simulation complexes: A design-based research approach]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky – Pedagogical Academy: Scientific Notes, (20). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.16908277.
Hrytsenko, L. (2025). Innovatsiini tekhnolohii navchannia u profesiinii pidhotovtsi pedahohiv dlia zakladiv sfery obsluhovuvannia [Innovative teaching technologies in the professional training of teachers for service-sector institutions]. Ukrainska profesiina osvita – Ukrainian Professional Education, (17), 87–93. DOI: https://doi.org/10.33989/2519-8254.2025.17.342524.
Brushnevska, I. (2026). Vykorystannia symuliatsiinykh ta imitatsiinykh tekhnolohii u praktychnii pidhotovtsi maibutnikh vchyteliv-lohopediv [The use of simulation and imitation technologies in the practical training of future speech and language therapists]. Osvita. Innovatyka. Praktyka – Education. Innovation. Practice, 14(2), 15–22. DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i2-002.
Romanyshyn, I. M., Samborska, O. V., & Khmil, N. A. (2024). Efektyvnist vykorystannia virtualnoi ta dopovnenoi realnosti u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh pedahohiv [Effectiveness of using virtual and augmented reality in the professional training of future teachers]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky – Pedagogical Academy: Scientific Notes, (5). DOI: https://doi.org/10.57125/pedacademy.2024.04.29.01.
Kharkivska, A., Prokopenko, A., & Dmytrenko, K. (2025). Heimifikatsiia yak tekhnolohiia profesiinoi sotsializatsii zdobuvachiv vyshchoi osvity u zakladi vyshchoi osvity [Gamification as a technology of professional socialisation of higher education students]. Osvita. Innovatyka. Praktyka – Education. Innovation. Practice, 13(10), 158–163. DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i10-021.
Flavian, H., & Levin, O. (2024). Using simulation-based learning to inform preservice teachers’ professional development. Teaching Education, 35(2), 145–161. DOI: https://doi.org/10.1080/10476210.2023.2240716.
Kelleci Alkan, Ö., Kulaksız, T., Aksoy, N. C., Durmaz, B. N., Uçar, F. M., Özcan, M., & Kalkavan, B. (2026). Simulation-based learning approach in teaching practicum to support pre-service teachers’ teaching skills. Education and Information Technologies, 31, 3897–3923. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-026-13951-z.
Kasperski, R., & Crispel, O. (2022). Preservice teachers’ perspectives on the contribution of simulation-based learning to the development of communication skills. Journal of Education for Teaching, 48(5), 521–534. DOI: https://doi.org/10.1080/02607476.2021.2002121.
Singh-Pillay, A. (2024). Exploring science and technology teachers’ experiences with integrating simulation-based learning. Education Sciences, 14(8), Article 803. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci14080803.
Parfeniuk, M. (2026). Teoretychno-pedahohichnyi analiz suti symuliatsiinoho navchannia ta zastosuvannia yoho osoblyvostei u medychnomu osvitnomu prostori [Theoretical and pedagogical analysis of the essence of simulation-based learning and the application of its features in the medical educational environment]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky – Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, (223), 410–417. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-223-410-417.
Levin, O., Frei-Landau, R., Flavian, H., & Miller, E. C. (2025). Creating authenticity in simulation-based learning scenarios in teacher education. European Journal of Teacher Education, 48(2), 291–312. DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2023.2175664.
Stürmer, K., Fütterer, T., Kron, S., Sommerhoff, D., & Ufer, S. (2024). What makes a simulation-based learning environment for preservice teachers authentic? The role of individual learning characteristics and context-related features. European Journal of Psychology of Education, 39(4), 3277–3299. DOI: https://doi.org/10.1007/s10212-024-00837-2.
Sellberg, C., & Lindwall, O. (2026). Simulation-based training in professional education: Learning, participation, and instructional design. Instructional Science, 54, Article 9. DOI: https://doi.org/10.1007/s11251-025-09763-2.
Dai, C. P., Ke, F., Dai, Z., & Pachman, M. (2023). Improving teaching practices via virtual reality-supported simulation-based learning: Scenario design and the duration of implementation. British Journal of Educational Technology, 54(4), 836–856. DOI: https://doi.org/10.1111/bjet.13296.
Kasperski, R., Levin, O., & Hemi, M. E. (2025). Systematic literature review of simulation-based learning for developing teacher SEL. Education Sciences, 15(2), Article 129. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci15020129.
Shkatula, O. P., Oleksiienko, L. A., & Reshetilo, D. V. (2025). Dopovnena ta virtualna realnist u profesiinii pidhotovtsi ta otsintsi navychok [Augmented and virtual reality in professional training and skills assessment]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky – Pedagogical Academy: Scientific Notes, (24). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17554621.
Levin, O., Frei-Landau, R., & Goldberg, C. (2023). Development and validation of a scale to measure the simulation-based learning outcomes in teacher education. Frontiers in Education, 8, Article 1116626. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1116626.
Dittrich, L., Aagaard, T., & Hjukse, H. (2022). The perceived affordances of simulation-based learning: Online student teachers’ perspectives. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 19, Article 60. DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-022-00366-2.
Chernikova, O., Heitzmann, N., Stadler, M., Holzberger, D., Seidel, T., & Fischer, F. (2020). Simulation-based learning in higher education: A meta-analysis. Review of Educational Research, 90(4), 499–541. DOI: https://doi.org/10.3102/0034654320933544.
Levin, O., & Flavian, H. (2022). Simulation-based learning in the context of peer learning from the perspective of preservice teachers: A case study. European Journal of Teacher Education, 45(3), 373–394. DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1827391.
Soni, L., Ramachandran, R., & Rewari, V. (2024). Faculty development programmes in simulation-based teaching: An exploration of current practices. Indian Journal of Anaesthesia, 68(1), 78–86. DOI: https://doi.org/10.4103/ija.ija_1248_23.
Kozyar, M. M., Pasichnyk, S. M., Kopchak, M. M., Burmakina, N. S., & Suran, T. (2022). Simulation-based learning as an effective method of practical training of future translators. Journal of Curriculum and Teaching, 11(1), 298–308. DOI: https://doi.org/10.5430/jct.v11n1p298.
Neriz, L., Núñez, A., Fuentes-Caceres, V., Ramis, F., & Jerez, O. (2020). Simulation-based training as a teaching and learning tool for management education. Innovations in Education and Teaching International, 57(6), 701–713. DOI: https://doi.org/10.1080/14703297.2019.1631874.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Сергій Михайлович Сапрікін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
