Зміст і структура лексико-граматичного компонента мовної компетентності студентів ЗВО у процесі навчання англійської мови

Анотація

У статті досліджено проблему змісту і структури лексико-граматичного компонента мовної компетентності студентів закладів вищої освіти у процесі навчання англійської мови. Актуальність проблеми зумовлена сучасними вимогами до іншомовної підготовки майбутніх фахівців, орієнтованої не лише на засвоєння системи мовних знань, а передусім на здатність ефективно використовувати англійську мову в академічній, професійній та міжкультурній комунікації. Теоретичною основою дослідження визначено положення Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment – Companion Volume (2020), зокрема діяльнісний підхід, орієнтацію на результати «can do», а також розширене розуміння рецептивної, продуктивної, інтеракційної та медіаційної діяльності. Проаналізовано сучасні зарубіжні дослідження 2023–2024 років, присвячені розвитку лексичної та колокаційної компетентності, ролі повторної експозиції, розподіленого повторення, retrieval practice та мультимодального введення мовного матеріалу. Узагальнено положення української методики навчання іноземних мов щодо професійної спрямованості іншомовної підготовки студентів ЗВО та поетапного формування лексико-граматичних умінь. Запропоновано авторське визначення лексико-граматичного компонента мовної компетентності студентів ЗВО як інтегрованого структурно-функціонального утворення, що охоплює взаємопов'язані лексичні, граматичні та лексико-граматичні знання, навички й уміння, необхідні для рецепції, продукції, інтеракції та медіації англійською мовою відповідно до академічних, професійних і соціокультурних потреб. Обґрунтовано структуру компонента, до якої віднесено лексико-семантичний, лексико-колокаційний, граматико-структурний, інтегративний, функціонально-комунікативний, рецептивний, продуктивний, інтеракційний та медіаційний складники. Визначено методичні наслідки запропонованої моделі: інтеграцію лексики й граматики, контекстуалізацію мовного матеріалу, систематичне опрацювання колокацій, багаторазове повернення до мовних одиниць, використання академічного та професійно орієнтованого контенту, поєднання рецептивної і продуктивної діяльності, а також застосування цифрових і мультимодальних ресурсів. Обґрунтовано можливість використання моделі для організації навчання, розроблення системи вправ і критеріїв оцінювання. Доведено, що лексико-граматичний компонент доцільно розглядати як міст між мовним знанням та реальною комунікативною діяльністю студента.