Гештальтпсихологія у європейському науковому просторі: виклики, ключові постаті та вплив на сучасну психологію
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.59.slobodanyk-vКлючові слова:
організація психічних процесів, цілісне сприймання, когнітивна структура, розв'язання проблем, інсайтне мислення, перцептивні закономірності, візуальне сприймання, системний підхід, когнітивна наука, психологічна методологіяАнотація
У статті розглянуто розвиток гештальтпсихології в європейському науковому просторі, її теоретико-методологічні засади, внесок ключових представників та вплив основних принципів на сучасну психологію. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення наукової спадщини гештальтпсихології в контексті сучасних когнітивних, нейропсихологічних і прикладних досліджень психічної діяльності. Метою статті є визначення особливостей становлення гештальтпсихології в європейському науковому просторі, систематизація внеску її ключових представників та обґрунтування впливу гештальтпринципів на розвиток сучасної психології. Методологічну основу становить історико-генетичний підхід. Використано методи теоретичного аналізу, порівняння, систематизації та узагальнення наукових джерел, а також структурно-функціональний і контент-аналітичний підходи. Результати дослідження засвідчили, що виникнення гештальтпсихології стало важливим етапом методологічної трансформації європейської психології початку ХХ століття, сприявши переходу від елементаристського до цілісного розуміння психічних процесів. Систематизовано внесок М. Вертгеймера, В. Келера та К. Коффки у формування теоретичного ядра напряму. Визначено провідне значення принципів цілісності, перцептивної організації, фігури і фону, інсайту та структурної перебудови проблемної ситуації для сучасного психологічного знання. Обґрунтовано трансформаційний вплив гештальтпсихології на когнітивну психологію, психологію сприймання, когнітивну нейронауку, психологію творчості та дослідження візуальної комунікації. Наукова новизна полягає у комплексній систематизації взаємозв'язку між історичним становленням гештальтпсихології, внеском її представників і сучасною трансформацією гештальтпринципів. Практичне значення полягає у можливості використання результатів у викладанні загальної, когнітивної та історії психології, підготовці навчально-методичних матеріалів, а також дослідженнях сприймання, мислення, творчості та організації візуальної і цифрової інформації.Посилання
Goldstein E. B. (2015). Cognitive Psychology: Connecting Mind, Research, and Everyday Experience. Cengage Learning. URL: https://archive.org/details/cognitivepsychol0000gold_a9a4/page/n1/mode/2up
Eysenck M. W., Keane M. T. (2020). Cognitive Psychology: A Student’s Handbook. 8th ed. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781351058513
Wolfe J. M., Kluender K. R., Levi D. M. et al. (2015). Sensation & Perception. Oxford University Press. URL: https://archive.org/details/sensationpercept0004wolf/page/n5/mode/2up
Palmer S. E. (1999). Vision Science: Photons to Phenomenology. MIT Press. URL: https://archive.org/details/visionsciencepho0000palm
Wertheimer M. (2017). Untersuchungen zur Lehre von der Gestalt II. Gestalt Theory, 39(1), 79-89. DOI: https://doi.org/10.1515/gth-2017-0007
Köhler W. (1947). Gestalt Psychology: An Introduction to New Concepts in Modern Psychology. New York: Liveright. URL: https://archive.org/details/gestaltpsycholog00kh
Kounios J., Beeman M. (2020). The Eureka Factor: Aha Moments, Creative Insight, and the Brain. Penguin. URL: https://archive.org/details/eurekafactoraham0000koun
Ward J. (2019). The Student’s Guide to Cognitive Neuroscience. 4th ed. Routledge. URL: https://www.taylorfrancis.com/books/mono/10.4324/9781351035187/student-guide-cognitive-neuroscience-jamie-ward
Gazzaniga M. S., Ivry R. B., Mangun G. R. (2014). Cognitive Neuroscience: The Biology of the Mind. 6th ed. W. W. Norton. URL: https://archive.org/details/cognitiveneurosc04edgazz_g5z7/page/n1/mode/2up
Lidwell W., Holden K., Butler J. (2003). Universal Principles of Design. Gloucester: Rockport Publishers.
Johnson J. (2014). Designing with the Mind in Mind: Simple Guide to Understanding User Interface Design Guidelines. 3rd ed. Morgan Kaufmann. URL: https://archive.org/details/designingwithmin0000john_p9w0
Koffka K. (1922). Perception: An Introduction to the Gestalt-Theorie. Psychological Bulletin, 19(10), 531–585. DOI: https://doi.org/10.1037/h0072422
Wertheimer M. (1959). Productive Thinking. New York: Harper & Brothers. URL: https://archive.org/details/productivethinki0000wert
Koffka, K. (1935). Principles of Gestalt Psychology. New York: Harcourt, Brace and Company. URL: https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.7888/page/n1/mode/2up
Petrushenko V. (2026). Antropolohichna paradyhma v yurydychnii psykholohii: kohnityvnyi aspekt [The Anthropological Paradigm in Legal Psychology: The Cognitive Aspect]. Psykholohichnyi zhurnal – Psychological Journal, 12(2), 66–79. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2026.12.2.6 [in Ukrainian].
Semenenko I. V. (2026). Rol krytychnoho myslennia u formuvanni efektyvnykh stratehii dyzain-myslennia dlia rozvytku biznesu [The Role of Critical Thinking in Developing Effective Design Thinking Strategies for Business Growth]: kvalifikatsiina robota: 053 – Psykholohiia .NU «Chernihivska politekhnika», Kafedra psykholohii. Chernihiv. URL: https://ir.stu.cn.ua//handle/123456789/35898 [in Ukrainian].
Sazanishvili Z. V., Matsiuk I. M., Kononenko H. A. (2026). Rol dyzain-myslennia v protsesi rebrendynhu dlia zdobuvachiv vyshchoi osvity inzhenernykh spetsialnostei [The Role of Design Thinking in the Rebranding Process for Engineering Students]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho avtomobilno-dorozhnoho universytetu – Bulletin of Kharkiv National Automobile and Highway University, 112, 47-55. DOI: https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2026.112.0.47 [in Ukrainian].
Petrovska A. O. (2026). Stratehiia navchannia proiektuvannia stsenichnoho kostiuma na osnovi pryntsypiv vizualnoho spryiniattia [A Strategy for Teaching Stage Costume Design Based on the Principles of Visual Perception]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky – Pedagogical Academy: Scientific Notes, 30. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.20187873 [in Ukrainian].
Budnyk D., Pohribna A. (2024). Heshtalt-terapiia yak suchasnyi metod psykhoterapii kryzovykh staniv [Gestalt Therapy as a Modern Method of Psychotherapy for Crisis Situations]. Collection of Scientific Papers «SCIENTIA», (November 22, 2024; Athens, Greece), 334–336. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/2241 [in Ukrainian].
Zhelezniakova Yu. V., Zalanovska, L. I. (2024). Fenomenolohichnyi pidkhid yak osnova heshtalt-terapii [The Phenomenological Approach as the Foundation of Gestalt Therapy]. Zhurnal suchasnoi psykholohii – Journal of Contemporary Psychology, 1, 70-78. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-1-8 [in Ukrainian].
Zaborovska I. R., Turynina O. L. (2021). Osoblyvosti zastosuvannia heshtalt-terapevtychnoho metodu v podolanni psykholohichnykh trudnoshchiv kliientiv [Features of Applying the Gestalt Therapy Method to Help Clients Overcome Psychological Difficulties. Modern Medicine]. Suchasna medytsyna, farmatsiia ta psykholohichne zdorovia – Pharmacy, and Mental Health, 2(3), 54-66. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2019-2-3-54-66 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Володимир Іванович Слободяник, Оксана Вячеславівна Стельмах, Олександра Петрівна Шикула, Анна Володимирівна Перепелиця
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
