Самоспівчутлива поведінка: теоретичне обґрунтування та первинна психометрична перевірка авторського опитувальника
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.58.bacherikov-oКлючові слова:
Доброта до себе, самоспівчуття, психологічна гнучкість, копінг-стратегії, соціально-психологічна адаптація, психологічне благополуччяАнотація
Незважаючи на активний розвиток досліджень самоспівчуття, його поведінкова реалізація залишається недостатньо операціоналізованою. Сучасні теоретичні моделі переважно описують когнітивні, емоційні та мотиваційні процеси самоспівчуття, тоді як питання їх прояву у повсякденній поведінці людини висвітлено меншою мірою. Це обмежує можливості емпіричного дослідження поведінкового виміру самоспівчуття та оцінювання ефективності психотерапевтичних і психоосвітніх інтервенцій. Мета. Теоретично обґрунтувати конструкт самоспівчутливої поведінки як прояву самоспівчуття на поведінковому рівні та здійснити первинну психометричну перевірку авторського опитувальника, призначеного для його оцінювання. Методи. У дослідженні взяли участь 248 дорослих віком від 18 до 76 років (195 жінок і 53 чоловіки). Для перевірки психометричних властивостей авторського опитувальника застосовано аналіз внутрішньої узгодженості, експлораторний факторний аналіз, а також кореляційний аналіз для оцінювання конвергентної та критеріальної валідності. Як зовнішні критерії використовувалися показники самоспівчуття, майндфулнес, психологічної негнучкості, копінг-стратегій і соціально-психологічної адаптації. Результати. Авторський опитувальник продемонстрував високий рівень внутрішньої узгодженості (α = 0,916). Експлораторний факторний аналіз 36 тверджень засвідчив високу придатність даних до факторизації (KMO = 0,879; χ² = 3726,15; p < 0,001) та виявив один домінуючий загальний фактор поряд із додатковими змістовими факторами. Окремий аналіз інтегральних показників шести субшкал засвідчив їх об'єднання в один фактор, що пояснював 59,72 % спільної дисперсії. Виявлено статистично значущі позитивні зв'язки із загальним рівнем самоспівчуття (r = 0,639), добротою до себе (r = 0,689), усвідомленістю (r = 0,457), реверсованим показником шкали самокритики (r = 0,513), рішучістю зустрітись зі стражданням (r = 0,444), проблемно-орієнтованим копінгом (r = 0,477) та соціально-психологічною адаптацією (r = 0,590) (p < 0,001). Також встановлено негативні зв'язки з психологічною негнучкістю (r = –0,523) та уникаючими копінг-стратегіями (r = –0,406) (p < 0,001). Висновки. Отримані результати підтверджують теоретичне припущення про самоспівчутливу поведінку як поведінкового рівня реалізації самоспівчуття та свідчать про належні психометричні властивості авторського опитувальника. Шість запропонованих сфер доцільно розглядати як взаємопов'язані контексти прояву єдиного психологічного конструкта. Запропонований інструмент може бути використаний у подальших дослідженнях самоспівчуття, а також у практиці психологічного консультування, психотерапії та оцінювання ефективності програм розвитку самоспівчуття.Посилання
Dalai Lama. (2001). An open heart: Practicing compassion in everyday life. Little, Brown and Company.
Germer, C. K. (2009). The mindful path to self-compassion: Freeing yourself from destructive thoughts and emotions. Guilford Press.
Neff, K. D. (2003). Self-compassion: An alternative conceptualization of a healthy attitude toward oneself. Self and Identity, 2(2), 85–101. https://doi.org/10.1080/15298860309032
Neff, K. D., & Germer, C. K. (2018). The mindful self-compassion workbook: A proven way to accept yourself, build inner strength, and thrive. Guilford Press.
Gilbert, P. (2020). Compassion: From its evolution to a psychotherapy. Frontiers in Psychology, 11, Article 586161. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.586161
Hayes, S. C., Luoma, J. B., Bond, F. W., Masuda, A., & Lillis, J. (2006). Acceptance and commitment therapy: Model, processes and outcomes. Behaviour Research and Therapy, 44(1), 1–25. https://doi.org/10.1016/j.brat.2005.06.006
Hayes, S. C., Strosahl, K. D., & Wilson, K. G. (2012). Acceptance and commitment therapy: The process and practice of mindful change (2nd ed.). Guilford Press.
Kyrpenko, T. M. (2015). Current state and prospects of studying volitional regulation of personality in psychological research. Aktualni Problemy Psykholohii, 7(44), 92–101 [in Ukrainian].
Sannikov, O., & Sribna, S. (2021). Motivation and will in the regulation of individual's decision-making. Bulletin of Postgraduate Education. Issue 15(44) (Social and Behavioral Sciences Series), 15(44), 108–125. https://doi.org/10.32405/2522-9931-2021-15(44)-108-125 [in Ukrainian].
Shamliand, K. M. (2024). Will, self-regulation, self-control and other "self"-processes. Habitus, 64, 21–28. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.64.3 [in Ukrainian].
Gilbert, P. (2010). Compassion focused therapy: Distinctive features. Routledge.
Hayes, S. C., & Hofmann, S. G. (Eds.). (2018). Process-based CBT: The science and core clinical competencies of cognitive behavioral therapy. New Harbinger Publications.
Kaplunenko, Ya. Yu., & Kuchina, V. V. (2023). Adaptation and validation of the short Five Facet Mindfulness Questionnaire (FFMQ-15). Organizational Psychology. Economic Psychology, (1), 95–105. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.10 [in Ukrainian].
Didyk, A., & Kryvenko, I. S. (2021). Development of responsiveness to oneself by methods of nonviolent communication in a group. Ukrainian Catholic University [in Ukrainian].
Aleksina, N., Lavrynenko, D., Savchenko, O., & Gerasymenko, O. (2024). Brief COPE-26 Coping Scale: Ukrainian-language adaptation and modification for online diagnostics. Insight: The Psychological Dimensions of Society, (12), 191–227. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-18 [in Ukrainian].
Kuhl, J. (1994). Action versus state orientation: Psychometric properties of the Action Control Scale (ACS-90). In J. Kuhl & J. Beckmann (Eds.), Volition and personality: Action versus state orientation (pp. 47–59). Hogrefe & Huber Publishers
Kuhl, J. (2019). “Action Control Scale” (NACEMR-90) Questionnaire. Konotop Industrial and Pedagogical Vocational College of Sumy State University. https://kipt.sumdu.edu.ua/uk/studentam/sotsialno-psykholohichna-sluzhba/item/2479-opytuvalnyk-shkala-kontroliu-za-diieiu-nakemr90-yu-kul. [in Ukrainian].
Lemak, M. V., & Petryshche, V. Yu. (2012). Psykholohu dlia roboty: Diahnostychni metodyky [For a psychologist to work: Diagnostic methods] (2nd ed., rev.). Oleksandra Harkusha Publishing [in Ukrainian].
Shyroka, A., & Mykolaychuk, M. (2021). Ukrainian adaptation of the Acceptance and Action Questionnaire (AAQ-II) in subclinical and non-clinical samples. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological Sciences, (3), 101–112. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-14 [in Ukrainian].
Mills, J., Wand, T., & Fraser, J. (2015). On self-compassion and self-care in nursing: Selfish or essential for compassionate care? International Journal of Nursing Studies, 52(4), 791–793. https://doi.org/10.1016/J.IJNURSTU.2014.10.009
Norcross, J. C., & VandenBos, G. R. (2018). Leaving it at the office: A guide to psychotherapist self-care (2nd ed.). Guilford Press.
Germer, C. K., & Neff, K. D. (2019). Mindful self-compassion (MSC). In R. Baer (Ed.), Mindfulness-based treatment approaches (2nd ed., pp. 357–384). Academic Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександр Вікторович Бачеріков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
