Комплексний моніторинг функціональної та спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих гравців у пляжний волейбол у підготовчому періоді

Анотація

Пляжний волейбол характеризується багаторазовим виконанням швидкісно-силових, атакувальних і захисних дій на піщаному покритті, що висуває високі вимоги до функціональної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів. Комплексний контроль цих складових у підготовчому періоді дає змогу оцінити готовність спортсменів до змагального сезону та своєчасно скоригувати зміст тренувального процесу. Мета дослідження – визначити особливості динаміки функціональної та спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих спортсменів із пляжного волейболу впродовж підготовчого періоду та встановити характер взаємозв'язків інтегрального рівня функціональної підготовленості з окремими функціональними показниками і результатами спеціальних контрольних тестів. У дослідженні взяли участь 14 спортсменів чоловічої статі віком 20–24 роки, які спеціалізувалися у пляжному волейболі; на початку та наприкінці підготовчого періоду проводили антропометричні вимірювання, функціональне обстеження й педагогічне тестування швидкості переміщень і спритності на піску, стрибучості, стрибкової витривалості, вибухової сили верхніх кінцівок, швидкості відновлення ЧСС та стабільності виконання повторних атакувальних і захисних дій. Статистична обробка передбачала розрахунок середнього арифметичного та похибки середнього арифметичного з поданням результатів у форматі M±m, застосування парного t-критерію Стьюдента для порівняння двох етапів і коефіцієнта кореляції Пірсона для визначення взаємозв'язків між показниками. Наприкінці підготовчого періоду відносне максимальне споживання кисню збільшилося на 5,78% (p<0,05), алактатна ємність – на 16,71% (p<0,05), лактатна ємність – на 17,70% (p<0,01), а інтегральний рівень функціональної підготовленості – на 7,48% (p<0,05), тоді як зміни інших функціональних показників не досягли статистичної значущості. Статистично значуще покращилися результати всіх восьми тестів спеціальної фізичної підготовленості, причому найбільші зміни встановлено за дальністю кидка набивного м'яча, яка збільшилася на 18,09% (p<0,05), та кількістю помилок під час виконання нападаючих ударів, яка зменшилася на 16,89% (p<0,01). Результат стрибка угору з місця на піску підвищився на 11,38%, кількість повторних блокувальних стрибків – на 10,51%, а час відновлення ЧСС після спеціального навантаження скоротився на 9,95% (p<0,01). Поліпшення результатів бігу на 10 м, спеціального тесту спритності та захисного переміщення з падінням на піску становило від 5,96 до 7,69% (p<0,05–0,01), що свідчило про позитивну динаміку швидкісних і координаційних можливостей спортсменів. Між інтегральним рівнем функціональної підготовленості та всіма результатами спеціальних контрольних тестів на початку й наприкінці підготовчого періоду встановлено статистично значущі кореляційні зв'язки (|r|=0,60–0,69; p<0,05). Наукова новизна дослідження полягає в комплексному оцінюванні динаміки функціональної та спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих спортсменів із пляжного волейболу з використанням тестів, що враховують виконання швидкісних, стрибкових, атакувальних і захисних дій на піщаному покритті. Доповнено наукові дані щодо характеру та стійкості взаємозв'язків інтегрального рівня функціональної підготовленості зі швидкісними, координаційними і швидкісно-силовими можливостями спортсменів на різних етапах підготовчого періоду. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання тренерами для комплексного контролю стану спортсменів, виявлення недостатньо розвинених складових підготовленості та коригування тренувальних навантажень перед початком змагального сезону.