Економічна ефективність впровадження регіональних проєктів з фізичної рекреації та адаптивного спорту

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано методологічні підходи до оцінки соціально-економічної ефективності регіональних проєктів з адаптивного спорту в умовах децентралізації. Авторами запропоновано перехід від дотаційної моделі управління до інвестиційної, де адаптивний спорт розглядається як стратегічний актив для відновлення людського капіталу. За допомогою методів SROI та KPI-моделювання розроблено методику конвертації соціальних результатів, таких як ресоціалізація ветеранів, у конкретні економічні показники. Дослідження презентує поетапний алгоритм впровадження проєктів, що включає аудит інфраструктури, створення бізнес-кейсів та верифікацію витрат. Доведено, що економічна вигода досягається через зниження бюджетних видатків на медицину та стимулювання суміжних галузей, зокрема адаптивного туризму та соціального підприємництва. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методологічних підходів до оцінки соціально-економічної ефективності регіональних проєктів з фізичної рекреації та адаптивного спорту, а також у формуванні дієвого алгоритму їх впровадження в умовах децентралізації для забезпечення балансу між соціальною інклюзією та економічною раціональністю. Методи дослідження: теоретико-методологічні методи: системний підхід застосовувався для розгляду адаптивного спорту як елемента системи відтворення людського капіталу, порівняльний аналіз та узагальнення – для вивчення вітчизняного та закордонного досвіду спортивного менеджменту. Економіко-математичні та аналітичні методи: SROI (Social Return on Investment) використовувався для монетизація соціальних результатів (реабілітація, інклюзія) для обґрунтування «соціальних інвестицій», метод непрямого економічного ефекту – для розрахунку економії бюджету (через зниження витрат на медицину) та оцінка росту продуктивності праці, KPI-моделювання – для розробки системи кількісних та якісних показників ефективності (від ресоціалізації до створення робочих місць). Емпіричні та специфічні методи: статистичний аналіз застосовувався для дослідження демографії та інфраструктурної спроможності громад (ТГ), проєктний менеджмент та алгоритмізація – для розробки поетапного алгоритму впровадження регіональних проєктів, метод сценаріїв – для прогнозування розвитку сервісної мережі та ринку праці навколо центрів адаптивного спорту. Основні результати: дослідження обґрунтовує перехід від сприйняття адаптивного спорту як витратної статті до його розуміння як стратегічного активу громади. Розроблено методику конвертації соціальних результатів у гроші. Економічна вигода формується через зниження витрат на медицину та виплат по непрацездатності ветеранів; через доходи від працевлаштування учасників та створення нових робочих місць. Процес реалізації проєктів розбито на 4 етапи: аудит потреб та інфраструктури, створення бізнес-кейсів для залучення грантів, запуск центрів та сервісної мережі та верифікація ефективності витрат. Інклюзивні спортивні центри стимулюють розвиток суміжних галузей: виробництво протезів, адаптивний туризм, спеціалізований транспорт та соціальне підприємництво. Для оцінки успішності запропоновано три ключові показники: рівень ресоціалізації та відновлення ветеранів, коефіцієнт самоокупності об'єктів, показник SROI > 1 (суспільна вигода перевищує витрати). Впровадження моделі трансформує адаптивний спорт у високопродуктивну інвестицію в людський капітал, що забезпечує сталий розвиток громад навіть за обмежених ресурсів. Наукова новизна дослідження. Наукова новизна полягає у розробці цілісного методологічного підходу до управління регіональними проєктами адаптивного спорту як стратегічним ресурсом відновлення людського капіталу. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати забезпечують перехід від дотаційної моделі управління адаптивним спортом до інвестиційної. Для ТГ та самоврядування необхідно впровадження алгоритму обґрунтування бюджетних видатків як інвестицій у розвиток людського капіталу громади; для проєктного менеджменту - використання методики SROI та системи KPI для залучення грантів і приватних інвестицій через доказову соціальну ефективність; для соціальної сфери - застосування моделі розрахунку непрямої економії бюджету завдяки зниженню витрат на лікування та виплати учасникам проєктів; для економіки регіону - створення нових робочих місць у сервісній інфраструктурі та реабілітаційних центрах; прикладне застосування - розробка стратегій інклюзивної ресоціалізації ветеранів та програм соціально-економічного розвитку регіонів.