Психологічні бар'єри розвитку дослідницької суб'єктності майбутніх психологів
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.58.lebid-oКлючові слова:
здобувачі вищої освіти, дослідницька діяльність, дослідницька самоефективність, дослідницька тривога, суб'єктна позиція, толерантність до невизначеності, дослідницька ініціативність, професійна підготовка, наукова комунікаціяАнотація
Мета статті полягає у визначенні та систематизації психологічних бар'єрів розвитку дослідницької суб'єктності майбутніх психологів, установленні їх поширеності та особливостей представленості серед здобувачів різних курсів навчання. Для теоретичного обґрунтування проблеми застосовано аналіз, узагальнення та систематизацію наукових джерел. Емпіричні дані одержано шляхом онлайн-анкетування 473 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 053/С4 «Психологія» 1–4 курсів із 16 закладів вищої освіти України. Анкета мала пошуковий характер і містила відкриті й напіввідкриті запитання, спрямовані на виявлення психологічних труднощів, які здобувачі пов'язують із проявами власної суб'єктної позиції в дослідницькій діяльності, зокрема із самостійністю, ініціативністю, саморегуляцією, упевненістю у власних можливостях, прийняттям і обстоюванням дослідницьких рішень та ідентифікацією себе з роллю дослідника. Одержані відповіді опрацьовано методом контент-аналізу з виокремленням смислових одиниць та їх подальшим змістовим узагальненням, що дало змогу систематизувати виявлені психологічні труднощі у вісім груп бар'єрів: мотиваційні, когнітивні, емоційно-афективні, особистісно-диспозиційні, регулятивно-вольові, професійно-ідентифікаційні, комунікативні бар'єри та бар'єри, пов'язані з низькою толерантністю до невизначеності. Визначено загальну поширеність кожної з виокремлених груп у вибірці, а також найбільш типові конкретні прояви в межах кожної групи; найбільш представленими виявилися емоційно-афективні та регулятивно-вольові бар'єри, найменш – професійно-ідентифікаційні. Порівняння відповідей здобувачів різних курсів навчання за допомогою χ²-критерію Пірсона і V Крамера засвідчило статистично значущі відмінності у представленості професійно-ідентифікаційних та комунікативних бар'єрів: перші поступово зменшувалися від молодших курсів до старших, другі, навпаки, зростали; за іншими групами бар'єрів статистично значущих міжкурсових відмінностей не встановлено. Наукова новизна полягає в тому, що вперше систематизовано психологічні бар'єри розвитку дослідницької суб'єктності майбутніх психологів з позиції їх потенційного обмеження проявів суб'єктної позиції здобувача, емпірично виокремлено вісім таких груп та встановлено особливості їх представленості залежно від курсу навчання. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання викладачами, науковими керівниками та фахівцями психологічних служб закладів вищої освіти для діагностики психологічних труднощів дослідницької діяльності здобувачів і диференціації психологічного та навчально-методичного супроводу розвитку їхньої дослідницької суб'єктності.Посилання
Lebid, O., & Kazak, O. (2026). Doslidnytska subiektnist yak predmet psykholohichnoho analizu [Research subjectivity as a subject of psychological analysis]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii [Scientific innovations and advanced technologies], 6 (58), 2103–2115. DOI: 10.52058/2786-5274-2026-6(58)-2103-2115.
Riabets, I.V. (2012). Naukovo-teoretychnyi analiz katehorii ‘subiektnist’ ta ‘subiektnist maibutnoho fakhivtsia’ [Scientific and theoretical analysis of the categories ‘subjectivity’ and ‘subjectivity of a future specialist’]. Filosofiia ta psykholohiia osvity [Philosophy and psychology of education], 130–136.
Dovbnia, V. (2024). Subiektnist yak fundamentalnyi kontsept suchasnoi filosofii osvity [Subjectivity as a fundamental concept of modern philosophy of education]. Filosofiia osvity [Philosophy of Education], 30 (1), 204–220. DOI: 10.31874/2309-1606-2024-30-1-12.
Ditiuk, P.P. (2017). Sytuatyvna aktyvnist, vidnosna subiektnist ta svoboda vyboru [Situational activity, relative subjectivity and freedom of choice]. Technologies of Intellect Development, 5 (16).
Serhieienkova, O., & Stoliarchuk, O. (2018). Subiektnist yak chynnyk stanovlennia osobystosti maibutnoho fakhivtsia [Subjectivity as a factor in the personality development of a future specialist]. Humanitarium, 40 (1), 86–93.
Mytnyk, O., & Myronets, S. (2023). Doslidnytska diialnist studenta-psykholoha: postup vid znannievoi paradyhmy do kompetentnisnoi [Research activity of a psychology student: Transition from the knowledge paradigm to the competence-based paradigm]. Osvitno-naukovyi prostir [Educational Scientific Space], 4 (1), 122–132. DOI: 10.31392/ONP.2786-6890.4(1).2023.13.
Vintiuk, Yu. (2020). Doslidnytskyi pidkhid u pidhotovtsi maibutnikh psykholohiv [Research approach in the training of future psychologists]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky [Collection of Scientific Works of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Pedagogical Sciences], 1 (20), 27–49. DOI: 10.32453/pedzbirnyk.v20i1.665.
Bondar, V.I. (2018). Doslidnytska kompetentnist studenta-psykholoha yak skladova formuvannia yoho profesiinykh i osobystisnykh yakostei [Research competence of a psychology student as a component of the formation of professional and personal qualities]. Humanitarnyi korpus [Humanitarian Corpus], 16, 5–9.
Medvedovska, T. (2024). Naukovo-doslidnytska diialnist studentiv zakladiv vyshchoi osvity [Research activity of students of higher education institutions]. Education and science of today: Intersectoral issues and development of sciences: Proceedings of the conference (October 18, 2024; Cambridge, United Kingdom). European Scientific Platform, 335–340. DOI: 10.36074/logos-18.10.2024.078.
Vasylenko, K.S. (2023). Formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh psykholohiv u protsesi profesiinoi pidhotovky: dys. Doktora filosofii [Formation of research competence of future psychologists in the process of professional training: Doctor of Philosophy dissertation]. Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine, 315 p.
Hrynyk, I. (2025). Osoblyvosti aktyvizatsii tvorchoi naukovoi diialnosti mahistriv-psykholohiv: innovatsiini shliakhy ta pedahohichni umovy [Features of activating creative scientific activity of master’s students in psychology: Innovative ways and pedagogical conditions]. Problemy humanitarnykh nauk. Psykholohiia [Problems of Humanities. Psychology], 56, 31–37. DOI: 10.32782/2312-8437.56.2025-2.4.
Pavliuk, R., & Kohut, I. (2019). Zasoby naukovoi komunikatsii u formuvanni doslidnytskoi kompetentnosti maibutnoho psykholoha [Means of scientific communication in the formation of research competence of a future psychologist]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka. Seriia: Pedahohika [Pedagogical Process: Theory and Practice. Series: Pedagogy], 3–4 (66–67), 59–66. DOI: 10.28925/2078-1687.2019.3-4.5966.
Dembytska, N.M. (2011). Psykholohichni osoblyvosti stanovlennia subiektnosti studentiv u prostori vidnosyn vlasnosti [Psychological features of the development of students’ subjectivity in the space of property relations]. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy [Scientific Notes of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAES of Ukraine], 39, 126–137.
Lukomska, S.O. (2011). Komunikatyvni osoblyvosti psykholohiv-naukovtsiv i psykholohiv-praktykiv [Communicative characteristics of research psychologists and practicing psychologists]. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy [Scientific Notes of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAES of Ukraine], 39, 283–294.
Andriievska, V.V. (2011). Osoblyvosti tekstotvorchoi diialnosti naukovtsia v konteksti zrostannia yoho profesiinoho dosvidu [Features of a researcher’s text-production activity in the context of increasing professional experience]. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy [Scientific Notes of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAES of Ukraine], 39, 46–61.
Letherby, G., Scott, J., & Williams ,M. (2013). Objectivity and Subjectivity in Social Research. London: SAGE Publications Ltd, 208 p.
Chumwichan, S., & Siriparp, Th. (2016). Influence of Research Training Environment on Research Interest in Graduate Students. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 217, 950–957. DOI: 10.1016/j.sbspro.2016.02.065.
Razavi, S., Shahrabi, A., & Siamian, H. (2017). The Relationship Between Research Anxiety and Self-Efficacy. Mater Sociomed, 29 (4), 247. DOI: 10.5455/msm.2017.29.247-250.
Cooper, K.M., Eddy, S.L., & Brownell, S.E. (2023). Research Anxiety Predicts Undergraduates’ Intentions to Pursue Scientific Research Careers. CBE–Life Sciences Education, 22 (1), ar11. DOI: 10.1187/cbe.22-02-0022.
Mendes, R.A., Loxton, N.J., Stuart, J., O’Donnell, A.W., & Stainer, M.J. (2024). Statistics anxiety or statistics fear? A reinforcement sensitivity theory perspective on psychology students’ statistics anxiety, attitudes, and self-efficacy. European Journal of Psychology of Education, 39 (3), 2461–2480. DOI: 10.1007/s10212-024-00802-z.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольга Валеріївна Лебідь, Олег Валерійович Казак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
