Психолого-педагогічні особливості професійного спілкування тренера зі спортсменами різного віку та кваліфікації

Автор(и)

  • Леонід Анатолійович Нечипоренко кандидат педагогічних наук, доцент, Навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту і здоров'я, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна https://orcid.org/0000-0002-7118-9870
  • Олена Василівна Нечипоренко старший викладач кафедри спортивних дисциплін, Навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту і здоров'я, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна https://orcid.org/0009-0002-6053-0196

DOI:

https://doi.org/10.66556/2786-586X.58.nechyporenko-l

Ключові слова:

міжособистісна взаємодія, автономна мотивація, зворотний зв'язок, психологічна безпека, педагогічна підтримка, спортивна соціалізація, комунікативна поведінка, саморегуляція

Анотація

Мета. Обґрунтувати психолого-педагогічні особливості професійного спілкування тренера зі спортсменами різного віку та кваліфікації та розробити структурно-функціональну модель його диференціації. Методи. Дослідження виконано у форматі цільового інтегративного огляду та тематичного синтезу 15 рецензованих публікацій, присвячених взаєминам «тренер — спортсмен», мотиваційному стилю, лідерству, психологічному благополуччю, спортивній залученості та вигоранню. Застосовано порівняльний аналіз, змістове кодування, класифікацію, педагогічну інтерпретацію та структурно-функціональне моделювання. Результати. Установлено, що 11 із 15 джерел (73,3 %) опубліковано у 2021–2026 роках, 11 джерел (73,3 %) є іноземними, а всі праці містять DOI. За результатами синтезу професійне спілкування визначено як педагогічно цілеспрямований, етично регульований і ситуаційно адаптивний процес обміну інформацією, емоційної підтримки, координації дій та спільної рефлексії. Виокремлено шість взаємопов'язаних функцій: інформаційно-дидактичну, мотиваційну, регулятивно-координаційну, емоційно-підтримувальну, рефлексивну та безпекову. Обґрунтовано подвійну диференціацію комунікативної поведінки за віком і психосоціальною зрілістю, з одного боку, та за рівнем техніко-тактичної самостійності й спортивної кваліфікації — з іншого. Розроблено вікову та кваліфікаційну матриці, класифіковано конструктивні й деструктивні практики, запропоновано п'ятиетапний алгоритм: діагностика потреб і стану; визначення комунікативної мети; вибір стилю, каналу та обсягу повідомлення; перевірка розуміння; зворотний зв'язок і педагогічна рефлексія. Наукова новизна. Уперше в межах єдиної моделі поєднано віковий і кваліфікаційний виміри з ситуаційним фільтром актуального стану спортсмена та інваріантними принципами психологічної безпеки. Удосконалено положення про пропорційну автономію та мінімально достатню директивність тренера. Практичне значення. Матриці, модель і алгоритм можуть застосовуватися у професійній підготовці, супервізії та підвищенні кваліфікації тренерів, а також для аналізу комунікативних кейсів до, під час і після тренування або змагання.

Посилання

Jowett, S., & Ntoumanis, N. (2004). The Coach–Athlete Relationship Questionnaire (CART-Q): Development and initial validation. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 14(4), 245–257. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2003.00338.x

Mageau, G. A., & Vallerand, R. J. (2003). The coach–athlete relationship: A motivational model. Journal of Sports Sciences, 21(11), 883–904. https://doi.org/10.1080/0264041031000140374

Côté, J., & Gilbert, W. (2009). An integrative definition of coaching effectiveness and expertise. International Journal of Sports Science & Coaching, 4(3), 307–323. https://doi.org/10.1260/174795409789623892

De Albuquerque, L. R., Scheeren, E. M., Vagetti, G. C., & de Oliveira, V. (2021). Influence of the coach’s method and leadership profile on the positive development of young players in team sports. Journal of Sports Science and Medicine, 20(1), 9–16. https://doi.org/10.52082/jssm.2021.9

Davis, L., Jowett, S., Sörman, D., & Ekelund, R. (2022). The role of quality relationships and communication strategies for the fulfilment of secure and insecure athletes’ basic psychological needs. Journal of Sports Sciences, 40(21), 2424–2436. https://doi.org/10.1080/02640414.2022.2162240

Jin, H., Kim, S., Love, A., Jin, Y., & Zhao, J. (2022). Effects of leadership style on coach–athlete relationship, athletes’ motivations, and athlete satisfaction. Frontiers in Psychology, 13, 1012953. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1012953

Simons, E. E., & Bird, M. D. (2023). Coach–athlete relationship, social support, and sport-related psychological well-being in NCAA Division I student-athletes. Journal for the Study of Sports and Athletes in Education, 17(3), 191–210. https://doi.org/10.1080/19357397.2022.2060703

Battaglia, A., & Kerr, G. (2024). Youth athletes’ perspectives on developmental influences of relationships in individual and team sports. Cogent Social Sciences, 10(1), 2392023. https://doi.org/10.1080/23311886.2024.2392023

Landman, M., Grobbelaar, H., & Kraak, W. (2024). Coach perspectives on coach–athlete relationships and characteristics of Generation Z academy-level rugby union players. Frontiers in Sports and Active Living, 6, 1461951. https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1461951

Pan, F., & Sui, W. (2025). Research on coach–athlete relationship and team performance based on 3Cs theory: The chain mediating role of emotional intelligence and athletic engagement. Frontiers in Psychology, 16, 1587900. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1587900

Voitenko, S. M., Perepelytsia, M. O., & Polishchuk, V. M. (2025). Psykholoho-pedahohichnyi suprovid u systemi “trener — sportsmen — batky” [Psychological and pedagogical support in the “coach — athlete — parents” system]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii, 19(38), 382–391. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-382-391

Pavliuk, O., Pavliuk, Ye., Reshitnyk, O., & Oliinyk, K. (2024). Sotsialno-pedahohichni kharakterystyky treneriv, batkiv ta sportsmeniv u dytiachomu ta yunatskomu sporti [Socio-pedagogical characteristics of coaches, parents, and athletes in children’s and youth sports]. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 3, 136–141. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.3.22

Osadchenko, T. (2023). Komunikatyvni zdibnosti yak osnova rozvytku profesiinykh kompetentnostei trenera z lehkoi atletyky [Communication abilities as a basis for developing the professional competencies of an athletics coach]. Modern Engineering and Innovative Technologies, 26(3), 140–144. https://doi.org/10.30890/2567-5273.2023-26-03-049

Petrovska, T. V., Bulhakova, T. M., & Hanaha, O. I. (2026). Imidzh sportyvnoho trenera yak fenomen mizhosobystisnoi vzaiemodii [The image of a sports coach as a phenomenon of interpersonal interaction]. Sport Science Spectrum, 1, 96–101. https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-1-12

Choi, H., Jeong, Y., & Kim, S. K. (2020). The relationship between coaching behavior and athlete burnout: Mediating effects of communication and the coach–athlete relationship. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(22), 8618. https://doi.org/10.3390/ijerph17228618

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-08-29

Як цитувати

Нечипоренко, Л. А., & Нечипоренко, О. В. (2026). Психолого-педагогічні особливості професійного спілкування тренера зі спортсменами різного віку та кваліфікації. Академічні візії, (58). https://doi.org/10.66556/2786-586X.58.nechyporenko-l

Номер

Розділ

Фізична культура і спорт