Потреби у професійному розвитку вихователів дошкільних закладів, які працюють з дітьми, що постраждали від війни в Україні (Харківська область)

Анотація

Стаття присвячена емпіричному дослідженню потреб у професійному розвитку педагогів дошкільної освіти, які підтримують постраждалих від війни дітей у Харківській області. Метою дослідження є визначення потреб у професійному розвитку педагогів дошкільної освіти Харківської області, які супроводжують дітей, постраждалих від пов'язаної з війною травми та вимушеного переміщення. Методи дослідження. Дослідження побудоване за змішаним дизайном (mixed-methods), що поєднує кількісні та якісні дані, зібрані шляхом анкетування у жовтні 2025 року серед 102 педагогів дошкільної освіти, які працюють у прифронтовій Харківській області. Аналіз кількісних даних здійснювався методами описової статистики, якісні дані відкритих запитань опрацьовано методом тематичного аналізу. У результаті дослідження встановлено, що педагоги стикаються із системними взаємопов'язаними викликами: психоемоційним станом дітей, обмеженим особистим контактом, технічними й організаційними труднощами дистанційного навчання. У дітей спостерігаються тривожність, страх, відстороненість, емоційна нестабільність, регресивна поведінка та фонофобія; 66,7% педагогів (n=68) повідомили про наявність у групах дітей зі статусом внутрішньо переміщених осіб. Лише 27,5% респондентів (n=28) повідомили про повну обізнаність із травма-інформованим підходом, тоді як 20,6% (n=21) зазначили повну необізнаність. Визначено три пріоритетні напрями потреб педагогів: структуроване професійне навчання, методична й практична підтримка, а також психологічна підтримка самих педагогів. На основі цих результатів розроблено освітню програму «Психосоціальне благополуччя та стійкість у дошкільній освіті» в межах міжнародного проєкту AWARE у співпраці з Університетом прикладних наук HAMK (Фінляндія). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше отримано емпіричні дані про потреби педагогів дошкільної освіти, які працюють в умовах активної фази бойових дій, а не в постконфліктному чи стабільному середовищі. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання для розробки програм підвищення кваліфікації педагогів дошкільної освіти, освітньої політики та системи підтримки педагогів у прифронтових регіонах України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше наведено емпіричні дані щодо потреб у професійному розвитку та готовності до роботи з урахуванням травматичного досвіду вихователів дошкільних закладів, які працюють в умовах активного, триваючого збройного конфлікту, а не в постконфліктних чи порівняно стабільних умовах, як це має місце в більшості існуючих міжнародних досліджень. Практичне значення. Отримані результати стали емпіричною основою для програми професійного розвитку «Психосоціальне благополуччя та резильєнтність у дошкільній освіті», розробленої в рамках міжнародного проєкту AWARE у співпраці з Університетом прикладних наук HAMK (Фінляндія), та можуть бути використані при формуванні навчальних програм підготовки та освітньої політики для вихователів дошкільних закладів у прифронтових та прилеглих до фронту регіонах України.