Психотренінг сексуальної освіти та міфи про сексуальність серед студентів медичного університету

Анотація

Метою дослідження є визначення профілю міфів про сексуальність та пов'язаних із ним вікових, гендерних і освітньо-профільних відмінностей серед здобувачів освіти медичного університету як емпіричної основи для змістового конструювання психотренінгу сексуальної освіти. Аналіз виконано з використанням 133 заповнених анкет студентів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова віком 17–24 роки; для оцінювання використано 27-пунктову Шкалу міфів про сексуальність (Escala de Mitos sobre la Sexualidad, EMS), у якій сумарний бал 27–135 відображає зростання прихильності до міфологізованих уявлень. Статистичну обробку виконано в RStudio: розраховано описові показники, рангову кореляцію Спірмена, критерій Mann–Whitney U та критерій Kruskal–Wallis. Дані статистичної обробки змісту анкет показали, що сумарний бал EMS у вибірці становив 46,71 ± 16,51 бала, медіана – 42,0 [35,0; 55,0], діапазон – 27–121; найчастіше здобувачі освіти погоджувалися з твердженням про необов'язковість приватності особистого цифрового простору в парі – 24,8%. Зв'язок віку із сумарним балом EMS не досяг статистичної значущості (ρ = −0,103; p = 0,239). У чоловіків медіана EMS була вищою, ніж у жінок: 54,5 [48,0; 63,8] проти 40,0 [35,0; 51,0]; U = 634, p < 0,001, rank-biserial r = −0,481. За напрямом навчання найбільшу медіану зафіксовано в немедичній групі – 57,0 [45,2; 64,2], тоді як у студентів медицини вона становила 42,0 [35,0; 53,0], а психології – 39,0 [35,0; 51,5]; водночас варто відмітити, що міжгруповий результат був граничним (H = 6,009; p = 0,050). Наукова новизна полягає в уточненні структури сексуальних міфів у студентському середовищі через поєднання загального бала EMS, аналізу конкретних тверджень і соціально-демографічних порівнянь, а також у визначенні емпірично пріоритетних тематичних блоків для психоосвітнього тренінгу. Практичне значення результатів полягає в можливості використати виявлений профіль для розроблення та подальшої апробації психотренінгу з акцентом на межах і приватності у стосунках, романтичних установках, сексуальному різноманітті, контрацепції та корекції гендерно зумовлених хибних переконань; ефективність такого втручання в межах цього етапу не оцінювалася.