Інтеграція міжнародного досвіду доказових технік відновлення голосової функції осіб різного віку в українську практику
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.58.babych-nКлючові слова:
голосова терапія, фонопедія, Міжнародна класифікації функціонування (МКФ), набуті розлади голосу, доказова логопедія, неврологічні порушення голосу, дисфонія, реабілітація голосу, інтеграція міжнародного досвіду, цифрові інструментиАнотація
Порушення голосової функції впливають на якість життя особи будь-якого віку, адже зумовлюють виникнення комунікативних бар'єрів, які перешкоджають функціонуванню людини в соціумі. В статті наголошується на важливості врахування «компонентів здоров'я», а саме збереженість якісних характеристик голосу, які важливі для побудови логопедичної стратегії відновлення голосу, а не акцентується увага на «наслідках захворювання». Такий підхід ґрунтується на Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ), яка дозволяє врахувати не лише проблему з голосом, але й те, як особа не може через повноцінно спілкуватися і жити повноцінним життям. Українська практика використовує узагальнений алгоритм роботи із голосовими порушеннями, який застосовується переважно однаково для всіх пацієнтів, незалежно від етіології порушення. Натомість міжнародна практика використовує техніки для дітей, дорослих, для людей із хворобою Паркінсона, ефективність яких переважно доведена наукою і практикою. Тому виникає потреба в інтеграції міжнародного досвіду в українську практику. Мета статті: здійснити аналіз українського і закордонного досвіду відновлення голосової функції у дітей, підлітків, дорослих та запропонувати кроки інтеграції доступних технік в українську логопедичну практику. Авторами статті проаналізовано підручники з голосової терапії, наукові статті щодо логопедичної роботи з особами із порушенням голосу, голосової терапії і голосової реабілітації. Констатовано, що українська логопедична практика передбачає спільну роботу фоніатра, логопеда, психотерапевта курсом у 2 -3 тижні і щоденні виконання вправ пацієнтом щодня. Міжнародна практика має в арсеналі достатньо велику систему голосових технік, окремі програми для різних вікових груп і механізмів порушення голосу. Українська практика має командний підхід і раннє втручання, що є позитивним і потребує підкріплення. Разом з тим їй бракує диференційованих технік із власними доказами ефективності, спеціальних програм для осіб різного віку і з різним дизонтогенезом. Важливо також врахувати міжнародний досвід соціальної адаптації особи із порушенням голосової функції після логопедичного втручання до звичного життя, що є ключовим аспектом МКФ. Запропоновано інтегрувати в українську практику окремі доказові техніки з міжнародного досвіду (VFE та SOVT-вправи), передбачити адаптацію спеціальних програм відновлення голосу при неврологічних порушеннях за прикладом LSVT, впровадити принцип діагностичної проби для добору техніки та здійснювати моніторинг ефективності не лише за станом голосу, але й включеності пацієнта в соціальну взаємодію в родині, закладі освіти, професійному середовищі тощо.Посилання
Abyzov, R. A., Romas, O. Yu., & Shkoba, Ya. V. (2017). Kompleksnyi pidkhid u vidnovlenni holosovoi funktsii u khvorykh parezom hortani pislia strumektomii [A comprehensive approach to restoring voice function in patients with laryngeal paresis after strumectomy]. In Dosiahnennia suchasnoi otorynolarynholohii (Conference proceedings). Kyiv. [in Ukrainian].
Babych, N. M., & Harasymchuk, A. I. (2023). Tekhnolohiia formuvannia vyraznosti movlennia u ditei iz movlennievym dyzontohenezom [Technology for developing expressive speech in children with speech developmental disorders]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii. Seriia: Pedahohika, (14(28)), 856–866. [in Ukrainian].
Babych, N. M., & Homon, Ya. O. (2021). Formuvannia fonatsii muzyko-rytmichnymy zasobamy u somatychno oslablenykh ditei doshkilnoho viku z porushenniamy movlennia [Development of phonation using music and rhythmic methods in somatically weakened preschool children with speech disorders]. In Spetsialna osvita ta sotsialna inkliuziia: vyklyky XXI stolittia (pp. 60–62). Zaporizhzhia National University. [in Ukrainian].
Plaksyvyi, O. H., Voievidka, Ye. M., Mazur, O. O., Kalutskyi, I. V., & Melnyk, Ye. S. (2018). Osnovni kryterii diahnostyky ta pryntsypy likuvannia khvorykh z paretychnoiu dysfoniieiu [Main diagnostic criteria and principles of treatment of patients with paretic dysphonia]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob, (3, Suppl.), 89–90. [in Ukrainian].
Romas, O. Yu. (2011). Alhorytm obstezhen khvorykh z porushenniamy holosu [Algorithm for examination of patients with voice disorders]. In Lohopediia. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University. [in Ukrainian].
Romas, O. Yu. (2011). Orhanichni dysfonii: Etiolohiia, osoblyvosti perebihu ta reabilitatsiia [Organic dysphonias: Etiology, clinical characteristics and rehabilitation]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 19. Korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia, 18, 216–221. [in Ukrainian].
Romas, O. Yu. (2012). Mutatsiina dysfoniia: Osoblyvosti etiolohii, perebihu ta reabilitatsii [Mutational dysphonia: Etiology, clinical characteristics and rehabilitation]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 19. Korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia, 21, 232–235. [in Ukrainian].
Sementsova, O., Zaitseva, O., Sereda, O., & Bulanov, V. (2025). Lohopedychna korektsiia prosodychnykh komponentiv movlennia u ditei starshoho doshkilnoho viku zi stertoiu dyzartriieiu v doshkilnykh navchalnykh zakladakh [Speech-language therapy correction of prosodic speech components in older preschool children with mild dysarthria in preschool educational institutions]. Doshkilna osvita: svitovi tendentsii, (7), 113–134. https://doi.org/10.31470/2786-703X-2025-7-113-13419.
Behrman A. Facilitating behavioral change in voice therapy: the relevance of motivational interviewing. American Journal of Speech-Language Pathology. 2006. Vol. 15, No. 3. P. 215–225. DOI: 10.1044/1058-0360(2006/020).
Behrman A., Finan D. Speech and voice science. 3rd ed. San Diego : Plural Publishing, 2018. 568 p.
Behrman A., Rutledge J., Hembree A., Sheridan S. Vocal hygiene education, voice production therapy, and the role of patient adherence: a treatment effectiveness study in women with phonotrauma. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. 2008. Vol. 51, No. 2. P. 350–366. DOI: 10.1044/1092-4388(2008/026).
Boone D. R., McFarlane S. C., Von Berg S. L., Zraick R. I. The voice and voice therapy. 9th ed. Boston : Pearson, 2014. 386 p.
Boone D. R., McFarlane S. C., Von Berg S. L., Zraick R. I. The voice and voice therapy. 10th ed. Boston : Pearson, 2020. 1086 p.
Ma E. P.-M., Yiu E. M.-L., Verdolini Abbott K. Application of the ICF in voice disorders. Seminars in Speech and Language. 2007. Vol. 28, No. 4. P. 343–350. DOI: 10.1055/s-2007-986531.
Ramig L. O., Sapir S., Fox C., Countryman S. Changes in vocal loudness following intensive voice treatment (LSVT) in individuals with Parkinson's disease: a comparison with untreated patients and normal age-matched controls. Movement Disorders. 2001. Vol. 16, No. 1. P. 79–83. DOI: 10.1002/1531-8257(200101)16:1<79::aid-mds1013>3.0.co;2-h.
Roy N., Weinrich B., Gray S. D., Tanner K., Walker Toledo S., Dove H., Corbin-Lewis K., Stemple J. Voice amplification versus vocal hygiene instruction for teachers with voice disorders: a treatment outcomes study. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. 2002. Vol. 45, No. 4. P. 625–638. DOI: 10.1044/1092-4388(2002/050).
Roy N., Barkmeier-Kraemer J., Eadie T., Sivasankar M. P., Mehta D., Paul D., Hillman R. Evidence-based clinical voice assessment: a systematic review. American Journal of Speech-Language Pathology. 2013. Vol. 22, No. 2. P. 212–226. DOI: 10.1044/1058-0360(2012/12-0014).
Ruotsalainen J. H., Sellman J., Lehto L., Jauhiainen M., Verbeek J. H. Interventions for treating functional dysphonia in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2007. No. 3. Art. No. CD006373. DOI: 10.1002/14651858.CD006373.pub2.
Stemple J. C., Lee L., D'Amico B., Pickup B. Efficacy of vocal function exercises as a method of improving voice production. Journal of Voice. 1994. Vol. 8, No. 3. P. 271–278. DOI: 10.1016/S0892-1997(05)80299-1.
Titze I. R. Voice training and therapy with a semi-occluded vocal tract: rationale and scientific underpinnings. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. 2006. Vol. 49, No. 2. P. 448–459. DOI: 10.1044/1092-4388(2006/035).
Van Leer E., Connor N. P. Predicting and influencing voice therapy adherence using social-cognitive factors and mobile video. American Journal of Speech-Language Pathology. 2015. Vol. 24, No. 2. P. 164–176. DOI: 10.1044/2015_AJSLP-12-0123.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Миколаївна Бабич, Марина Сергіївна Овчаренко, Інна Ігорівна Папп, Юлія Володимирівна Товкес, Павло Павлович Плужник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
