Компетентнісна модель готовності педагога професійного навчання до проєктування технологій дистанційної освіти: структура та критерії
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.55.burbyha-vКлючові слова:
готовність педагога, дистанційна освіта, компетентнісна модель, критерії готовності, педагог професійного навчання, педагогічне проєктування, професійна освіта, технології дистанційної освіти, цифрова компетентністьАнотація
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню компетентнісної моделі готовності педагога професійного навчання до проєктування технологій дистанційної освіти. Потреба в такій моделі зумовлена тим, що дистанційне й змішане навчання в українській професійній освіті вже не можна розглядати як тимчасову організаційну заміну очних занять. Для педагога професійного навчання важливо не лише володіти цифровими сервісами, а й уміти створювати педагогічно цілісне дистанційне середовище, у якому професійний зміст, навчальні завдання, комунікація, оцінювання та рефлексія працюють як єдина система. Метою статті є теоретичне обґрунтування компетентнісної моделі готовності педагога професійного навчання до проєктування технологій дистанційної освіти, визначення її структурних компонентів, критеріїв і показників. Методологія дослідження ґрунтується на компетентнісному підході та поєднує методи теоретичного аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, конкретизації, структурно-функціонального аналізу й теоретичного моделювання. Джерельну базу склали наукові праці з проблем цифрової компетентності педагога, педагогічного дизайну онлайн-навчання, професійної освіти, дистанційної взаємодії, а також рамкові документи, що описують цифрову компетентність і якість онлайн-курсу. У результаті дослідження уточнено зміст поняття готовності педагога професійного навчання до проєктування технологій дистанційної освіти як інтегрованої професійної здатності створювати дистанційне освітнє середовище для професійно орієнтованого навчання. Розмежовано поняття дистанційної форми навчання, цифрового інструмента й технології дистанційної освіти. Розроблено компетентнісну модель, що охоплює п'ять компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, технологічно-проєктувальний, рефлексивно-оцінювальний і комунікативно-фасилітаційний. Центральним у моделі визначено технологічно-проєктувальний компонент, оскільки саме він забезпечує перехід від знань про дистанційну освіту до створення конкретного освітнього продукту. Для кожного компонента обґрунтовано критерії та показники: ціннісно-мотиваційний, теоретико-дидактичний, проєктувально-операційний, аналітико-корекційний та інтерактивно-супровідний. Визначено чотири рівні сформованості готовності: низький, середній, достатній і високий. Наукова новизна полягає в розробленні компетентнісної моделі готовності педагога професійного навчання саме до проєктування технологій дистанційної освіти, а не лише до використання цифрових засобів у навчальному процесі. Практичне значення результатів полягає в можливості використання моделі для оновлення освітніх програм підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, розроблення спецкурсу або навчального модуля з проєктування технологій дистанційної освіти, створення діагностичних матеріалів, експертних карт, рубрик оцінювання та завдань для педагогічної практики.Посилання
Mishra P., Koehler M. J. Technological Pedagogical Content Knowledge: A Framework for Teacher Knowledge. Teachers College Record. 2006. Vol. 108, № 6. P. 1017–1054. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-9620.2006.00684.x
Jiménez Sierra Á. A., Ortega Iglesias J. M., Cabero-Almenara J., Palacios-Rodríguez A. Development of the teacher's technological pedagogical content knowledge (TPACK) from the Lesson Study: A systematic review. Frontiers in Education. 2023. Vol. 8. Art. 1078913. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1078913
Celik I. Towards Intelligent-TPACK: An empirical study on teachers' professional knowledge to ethically integrate artificial intelligence (AI)-based tools into education. Computers in Human Behavior. 2023. Vol. 138. Art. 107468. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107468
Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. With new examples of knowledge, skills and attitudes. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2022. 134 p. DOI: https://doi.org/10.2760/115376
Smestad B., Hatlevik O. E., Johannesen M., Øgrim L. Examining dimensions of teachers’ digital competence: A systematic review pre- and during COVID-19. Heliyon. 2023. Vol. 9, № 6. Art. e16677. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16677
Deschênes M., Dionne L., Parent S. Supporting digital competency development for vocational education student teachers in distance education. Frontiers in Education. 2024. Vol. 9. Art. 1452445. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1452445
Noguera I., Barrientos D., Torres-Sánchez M., Pineda-Herrero P. Exploring Pedagogical and Digital Practices in Vocational Education and Training: Comparing Teacher and Student Perspectives. Education Sciences. 2024. Vol. 14, № 7. Art. 734. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci14070734
Aydin M. K., Yildirim T., Kus M. Teachers’ digital competences: a scale construction and validation study. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. Art. 1356573. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1356573
Nalyvaiko O., Zhernovnykova O. A., Nalyvaiko N. A., Molotok V. Akademichna dobrochesnist v umovakh vymushenoho dystantsiinoho navchannia [Academic integrity in conditions of forced distance learning]. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu [Open Educational e-Environment of Modern University]. 2022. No. 13. P. 89–103. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.137 [in Ukrainian].
Diachuk O. Development of digital competence of teachers in vocational education institutions. Scientia et Societus. 2024. Vol. 3, No. 1. P. 77–91. DOI: https://doi.org/10.69587/ss/1.2024.77
Radkevych V. O., Pryhodii M. A., Kruchek V. A., Voronina-Pryhodii D. A., Kravets S. H. Standartyzatsiia profesiinoi pidhotovky pedahohiv profesiinoho navchannia v Ukraini [Standardisation of vocational teacher training in Ukraine]. Profesiina pedahohika [Professional Pedagogics]. 2023. No. 1(26). P. 94–102. DOI: https://doi.org/10.32835/2707-3092.2023.26.94-102.
Shcherbak O. Pedahoh profesiinoho navchannia [Vocational education teacher]. Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education] / ed. by V. H. Kremen. 2nd ed., rev. and enl. Kyiv : Yurinkom Inter, 2021. P. 707. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/39233/ [in Ukrainian].
Pashchenko T. M. Tekhnolohii rozvytku profesiinoi kompetentnosti pedahohichnykh pratsivnykiv fakhovykh koledzhiv [Technologies for developing the professional competence of teaching staff of professional colleges]. Innovatsiina profesiina osvita [Innovative Vocational Education]. 2023. Issue 2(9). P. 291–294. URL: https://conference.ivet.edu.ua/index.php/1/uk/article/view/246 [in Ukrainian].
Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu / ed. by Y. Punie. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2017. 95 p. DOI: https://doi.org/10.2760/159770.
Specific Review Standards from the Quality Matters Higher Education Rubric. 7th ed. Annapolis : Quality Matters, 2023. URL: https://www.qualitymatters.org/sites/default/files/PDFs/StandardsfromtheQMHigherEducationRubric.pdf
Garrison D. R., Anderson T., Archer W. Critical Inquiry in a Text-Based Environment: Computer Conferencing in Higher Education. The Internet and Higher Education. 2000. Vol. 2, № 2–3. P. 87–105. DOI: https://doi.org/10.1016/S1096-7516(00)00016-6
Mayer R. E. The Past, Present, and Future of the Cognitive Theory of Multimedia Learning. Educational Psychology Review. 2024. Vol. 36. Art. 8. DOI: https://doi.org/10.1007/s10648-023-09842-1
Pryhodii M. A. Web design competence development of teaching staff at vocational education institutions. Profesiina pedahohika [Professional Pedagogics]. 2023. Issue 2(27). P. 183–194. DOI: https://doi.org/10.32835/2707-3092.2023.27.183-194.
Stoika O. Teacher’s Digital Competence in the European Educational Discourse. The Modern Higher Education Review. 2023. № 8. P. 206–216. DOI: https://doi.org/10.28925/2617-5266.2023.813
Caena F., Redecker C. Aligning teacher competence frameworks to 21st century challenges: The case for the European Digital Competence Framework for Educators DigCompEdu. European Journal of Education. 2019. Vol. 54, № 3. P. 356–369. DOI: https://doi.org/10.1111/ejed.12345
Hodges C., Moore S., Lockee B., Trust T., Bond A. The Difference Between Emergency Remote Teaching and Online Learning. EDUCAUSE Review. 2020. March 27. URL: https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching-and-online-learning
Rapanta C., Botturi L., Goodyear P., Guàrdia L., Koole M. Online University Teaching During and After the Covid-19 Crisis: Refocusing Teacher Presence and Learning Activity. Postdigital Science and Education. 2020. Vol. 2, № 3. P. 923–945. DOI: https://doi.org/10.1007/s42438-020-00155-y
Fiock H. S. Designing a Community of Inquiry in Online Courses. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2020. Vol. 21, № 1. P. 135–153. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v20i5.3985
Carroll N., Lang M., Connolly C. An extended community of inquiry framework supporting students in online and digital education. Innovations in Education and Teaching International. 2025. Vol. 62, No. 2. P. 369–385. DOI: https://doi.org/10.1080/14703297.2024.2326658.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Валентина Анатоліївна Бурбига, Ірина Миколаївна Шалімова, Влада Миколаївна Маркова, Дмитро Андрійович Хорошун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
