Трансформація Східноєвропейського регіонального комплексу безпеки: роль України в умовах російської агресії
Ключові слова:
сек’юритизація, стримування, НАТО, Європейський Союз, Чорноморський простір, Балтійський фланг, стратегічна культура, гарантії, ревізіонізм, стійкість.Анотація
У статті розкрито закономірності трансформації Східноєвропейського регіонального комплексу безпеки під впливом повномасштабної російської агресії та обґрунтовано зміну ролі України від переважно об’єкта зовнішніх гарантій до системоутворювального суб’єкта регіонального стримування. Мета дослідження полягала в побудові інтегрованої моделі цієї трансформації з урахуванням теорії регіональних комплексів безпеки, сек’юритизаційного підходу, неореалізму та конструктивізму. Методологічну основу становили системний, структурно-функціональний, інституційний, порівняльний, геополітичний, контент-аналітичний і сценарний методи; емпіричну базу сформовано з офіційних документів НАТО, Європейського Союзу й України, статистики SIPRI та НАТО щодо оборонних видатків, матеріалів Ukraine Support Tracker і рецензованих публікацій 2016–2025 років. У результатах запропоновано чотирикомпонентну модель трансформації комплексу: загрозову конденсацію навколо російського ревізіонізму, інституційне ущільнення східного й північного флангів НАТО, функціональне посилення Чорноморського й Балтійського субрегіонів та перехід України до ролі вузлового актора, який акумулює та поширює бойовий досвід, утримує лінію стримування й формує порядок денний довгострокових гарантій. Кількісно-якісне кодування стратегічних документів засвідчило зростання інтенсивності конфронтаційної конфігурації з 1,3 до 2,8 бала за чотирирівневою шкалою (0–3), а середня оцінка суб’єктності України підвищилася з 1,2 до 2,9 бала. Наукова новизна полягає в уточненні класичної теорії регіональних комплексів безпеки для умов тривалої високоінтенсивної війни та запровадженні категорії «системоутворювальна оборонна суб’єктність України». Практичне значення результатів полягає в можливості їх застосування для стратегічного планування повоєнних гарантій безпеки, узгодження політики України з НАТО та ЄС, а також для аналітичного супроводу переговорних позицій щодо нової європейської безпекової архітектури.
Посилання
Buzan B., Wæver O. Regions and Powers: The Structure of International Security. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. 598 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511491252.
Balzacq T. The Three Faces of Securitization: Political Agency, Audience and Context. European Journal of International Relations. 2005. Vol. 11, № 2. P. 171–201. DOI: https://doi.org/10.1177/1354066105052960.
Waltz K. N. Theory of International Politics. Reading, MA: Addison-Wesley, 1979. 251 p.
Wendt A. Anarchy is what States Make of It: The Social Construction of Power Politics. International Organization. 1992. Vol. 46, № 2. P. 391–425. DOI: https://doi.org/10.1017/S0020818300027764.
Flockhart T. The Coming Multi-Order World. Contemporary Security Policy. 2016. Vol. 37, № 1. P. 3–30. DOI: https://doi.org/10.1080/13523260.2016.1150053.
NATO 2022 Strategic Concept. Madrid, 29 June 2022. NATO: website. 2023. URL: https://www.nato.int/en/about-us/official-texts-and-resources/strategic-concepts/nato-2022-strategic-concept (дата звернення: 29.06.2026).
Mearsheimer J. J. Why the Ukraine Crisis Is the West’s Fault. Foreign Affairs. 2014. Vol. 93, № 5. P. 77–89. URL: https://www.mearsheimer.com/wp-content/uploads/2019/06/Why-the-Ukraine-Crisis-Is.pdf (дата звернення: 29.05.2026).
Ikenberry G. J. The End of Liberal International Order? International Affairs. 2018. Vol. 94, № 1. P. 7–23. DOI: https://doi.org/10.1093/ia/iix241.
Maurer H., Whitman R. G., Wright N. The EU and the Invasion of Ukraine: A Collective Responsibility to Act? International Affairs. 2023. Vol. 99, № 1. P. 219–238. DOI: https://doi.org/10.1093/ia/iiac262.
Bosse G. The EU’s Response to the Russian Invasion of Ukraine: Invoking Norms and Values in Times of Fundamental Rupture. Journal of Common Market Studies. 2024. Vol. 62, № 5. P. 1222–1238. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.13569.
Sweeney S., Winn N. Understanding the Ambition in the EU’s Strategic Compass: A Case for Optimism at Last? Defence Studies. 2022. Vol. 22, № 2. P. 192–210. DOI: https://doi.org/10.1080/14702436.2022.2036608.
A Strategic Compass for Security and Defence. Council of the European Union. Brussels, 21 March 2022. URL: https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-7371-2022-INIT/en/pdf (дата звернення: 29.05.2026).
Mälksoo M. NATO’s New Front: Deterrence Moves Eastward. International Affairs. 2024. Vol. 100, № 2. P. 531–547. DOI: https://doi.org/10.1093/ia/iiae008.
Lupovici A. Deterrence by Delivery of Arms: NATO and the War in Ukraine. Contemporary Security Policy. 2023. Vol. 44, № 4. P. 624–641. DOI: https://doi.org/10.1080/13523260.2023.2256572.
Liang X., Tian N., Lopes da Silva D., Scarazzato L., Karim Z. A., Guiberteau Ricard J. Trends in World Military Expenditure, 2024. SIPRI: website. 2025. URL: https://www.sipri.org/publications/2025/sipri-fact-sheets/trends-world-military-expenditure-2024 (date of access: 29.05.2026).
Defence Expenditure of NATO Countries (2014–2025). NATO. Brussels, 2025. URL: https://www.nato.int/content/dam/nato/webready/documents/finance/def-exp-2025-en.pdf (дата звернення: 29.05.2026).
Relations with Finland. NATO. Updated 03 October 2024. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_49594.htm (дата звернення: 29.05.2026).
G7. Joint Declaration of Support for Ukraine. European Council: website. 2023. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2023/07/12/g7-joint-declaration-of-support-for-ukraine/ (дата звернення: 29.05.2026).
Ukraine Support Tracker. Kiel Institute: website. 2026. URL: https://www.kielinstitut.de/topics/war-against-ukraine/ukraine-support-tracker/ (дата звернення: 29.05.2026).
Brzezinski Z. The Grand Chessboard: American Primacy and Its Geostrategic Imperatives. New York: Basic Books, 1997. 223 p.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України № 392/2020 від 14.09.2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення: 29.05.2026).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 липня 2024 року «Про Стратегію морської безпеки України»: Указ Президента України № 468/2024 від 17.07.2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4682024-51461 (дата звернення: 29.05.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олег Анатолійович Опанасенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.