Вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на економіку України та процеси її декарбонізації

Анотація

Метою дослідження є обґрунтування впливу механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) на економіку України та конкурентоспроможність українських експортерів у контексті переходу до декарбонізованої моделі промислового розвитку. Концептуальною основою дослідження є теоретичні та емпіричні методи, зокрема аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція, статистичний та порівняльний аналіз, метод прогнозного оцінювання для визначення економічних наслідків запровадження CBAM для ключових галузей промисловості України. Встановлено, що функціонування системи торгівлі викидами ЄС та запровадження механізму CBAM формують додаткові витрати для українських експортерів і змінюють умови доступу продукції до ринку Європейського Союзу. Показано, що за базовим сценарієм розвитку без запровадження CBAM економіка України у 2025–2035 роках зберігатиме позитивну динаміку, обумовлену насамперед процесами післявоєнного відновлення. Середньорічний темп зростання валового внутрішнього продукту оцінюється на рівні близько 6%, при цьому найвищі темпи зростання очікуються у виробництві та будівництві, а також у секторі послуг та енергетиці. Водночас найнижчі темпи економічного зростання прогнозуються для сектору видобутку природних ресурсів, що відображає поступову структурну трансформацію економіки та зменшення ролі сировинної моделі розвитку. Прогнозується збереження тенденції до скорочення викидів парникових газів: до 2035 року їх рівень залишатиметься приблизно на 18% нижчим порівняно з базовим роком. За сценарієм впровадження CBAM модель прогнозує відносно помірний вплив на макроекономічні показники України, однак суттєвіші структурні зміни у галузях, що характеризуються високою вуглецеємністю. Найбільш відчутний вплив CBAM прогнозується на зовнішню торгівлю, оскільки механізм безпосередньо впливає на конкурентоспроможність українського експорту на ринку Європейського Союзу. Доведено, що посилення вуглецевого регулювання створює стимули до технологічної модернізації, упровадження енергоефективних рішень та скорочення вуглецевої інтенсивності виробництва. Показано, що гармонізація національної системи вуглецевого регулювання із підходами ЄС здатна знизити адаптаційні витрати підприємств і підвищити конкурентоспроможність українського експорту. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі економічного впливу CBAM на основні експортно орієнтовані галузі України з урахуванням галузевих, інвестиційних та регуляторних аспектів адаптації до кліматичної політики ЄС. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади у процесі формування політики адаптації до CBAM та розробленні галузевих програм модернізації та стратегій збереження позицій української продукції на ринку ЄС.