Концепція Delayed Carbon Pricing як перехідної моделі вуглецевого ціноутворення: оцінка інституційної готовності України

Анотація

Метою статті є оцінювання сучасної структури та динаміки викидів парникових газів в Україні, визначення інституційних передумов упровадження механізмів вуглецевого ціноутворення та обґрунтування концепції Delayed Carbon Pricing як перехідної моделі декарбонізації в умовах післявоєнного відновлення України та адаптації до вимог механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) Європейського Союзу. У дослідженні застосовано методи статистичного аналізу, аналізу та синтезу наукових джерел, порівняльного аналізу, інституційного аналізу та системного підходу до оцінювання взаємозв'язку між структурою викидів, кліматичною політикою та механізмами вуглецевого ціноутворення. Проведено аналіз динаміки викидів парникових газів за секторами економіки України у 1990–2023 роках, здійснено порівняння причин їх скорочення з тенденціями, характерними для країн Європейського Союзу, а також оцінено ключові інституційні передумови впровадження механізмів carbon pricing. Встановлено, що скорочення викидів парникових газів в Україні більш ніж на 75% порівняно з 1990 роком було переважно зумовлене деіндустріалізацією, структурною трансформацією економіки, тимчасовою окупацією територій та наслідками повномасштабної війни, а не системною технологічною модернізацією чи реалізацією політики декарбонізації. Доведено, що використання історичної динаміки викидів як єдиного критерію готовності держави до запровадження класичної системи торгівлі квотами на викиди (ETS) є методологічно недостатнім. Обґрунтовано, що в умовах дії CBAM вибір моделі вуглецевого ціноутворення має здійснюватися з урахуванням структури викидів, секторального потенціалу декарбонізації, стану системи моніторингу, звітності та верифікації, рівня розвитку інституційної інфраструктури та інвестиційної спроможності економіки. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні концепції Delayed Carbon Pricing як поетапної моделі впровадження механізмів вуглецевого ціноутворення для України, яка, на відміну від підходів, що передбачають безпосереднє запровадження класичної ETS, базується на комплексній оцінці структури викидів парникових газів, причин їх історичного скорочення, інституційної готовності держави та вимог CBAM. Запропоновано методичний підхід до оцінювання готовності України до впровадження механізмів carbon pricing, який дозволяє обґрунтовувати послідовність переходу до повноцінної системи торгівлі квотами на викиди. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади під час розроблення державної політики у сфері декарбонізації, формування дорожньої карти впровадження механізмів вуглецевого ціноутворення, адаптації України до вимог CBAM та створення національної системи торгівлі квотами на викиди. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами під час оцінювання вуглецевих ризиків, планування інвестицій у низьковуглецеві технології та підготовки до функціонування в умовах європейського вуглецевого регулювання.