КОНЦЕПЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГАРМОНАЗАЦІЇ ПРИВАТНИХ ТА ПУБЛІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.55.baadzhy-nКлючові слова:
штучний інтелект, освіта, відповідальне використання штучного інтелекту, право на освіту, академічна свобода, академічна доброчесність, приватний інтерес, публічний інтерес, захист персональних данихАнотація
У статті досліджується концепція відповідального використання штучного інтелекту в освіті як правовий механізм гармонізації приватних та публічних інтересів. Особливу увагу приділено аналізу міжнародно-правових стандартів регулювання штучного інтелекту, закріплених у документах Організації Обʼєднаних Націй, ЮНЕСКО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Ради Європи та Європейського Союзу, а також визначенню їх значення для формування сучасної моделі правового регулювання використання штучного інтелекту в освітній сфері. Досліджено співвідношення приватних інтересів здобувачів освіти, науково-педагогічних (педагогічних) працівників і закладів освіти з публічними інтересами держави та суспільства, повʼязаними із забезпеченням права на освіту, академічної доброчесності, захисту персональних даних, рівного доступу до освіти та підтримання належної якості освітньої діяльності. Обґрунтовано, що відповідальне використання штучного інтелекту має розглядатися не лише як сукупність етичних вимог, а як самостійний правовий режим, заснований на принципах людиноцентричності, пропорційності, прозорості, підзвітності, недискримінації та контролю з боку людини. У дослідженні використано діалектичний, системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий та структурно-функціональний методи. Порівняльно-правовий метод дозволив проаналізувати міжнародні та європейські стандарти регулювання використання штучного інтелекту в освіті, системний метод – дозволити взаємозвʼязок приватних і публічних інтересів у сфері освітніх правовідносин, а формально-юридичний метод – визначити особливості нормативного регулювання застосування систем штучного інтелекту. Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку доктринальних підходів до визначення правової природи концепції відповідального використання штучного інтелекту в освіті та її місця у механізмі забезпечення балансу приватних і публічних інтересів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення локальних політик закладів освіти щодо використання систем штучного інтелекту.Посилання
UNESCO. (2021). Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381137
OECD. (2019). OECD Principles on Artificial Intelligence. https://archive.epic.org/algorithmic-transparency/OECD-AI-Principles-flyer.pdf
Council of Europe. (2024). Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law. https://vkksu.gov.ua/sites/default/files/rye_ramkova_konvenciya_zi_shtuchnogo_intelektu_prav_lyudyny_demokratiyi_ta_verh._prava.pdf
European Parliament & Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj/eng
Zadorina, O. M., Yashanov, S. M., & Rendiuk, S. P. (2026). Adaptyvni systemy personalizovanoho navchannia na osnovi shtuchnoho intelektu yak mekhanizm pidvyshchennia yakosti rezultativ zdobuvachiv osvity v tsyfrovomu seredovyshchi. Pedahohichna akademiia: naukovi zapysky, 27. https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/1792/1641
Davydova, N. (2018). Akademichna svoboda ta avtonomiia zakladu osvity: Mezhi zdiisnennia. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 6, 21–24. https://www.pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/6/5.pdf
Niepieina, H. V. (2017). Rol osvity v zabezpechenni staloho rozvytku liudstva. Naukovi pratsi. Pedahohika, 293(281), 54–60. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2017/293-281-8.pdf
Okagbue, E., Ezeachikulo, U., Akintunde, T., Tsakuwa, M., Ilokanulo, S., Obiasoanya, K., Ilodibe, C., & Ouattara, C. (2024). A comprehensive overview of artificial intelligence and machine learning in education pedagogy: 21 years (2000–2021) of research indexed in the Scopus database. Social Sciences & Humanities Open, 8(1). https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2023.100655
Svitlychnyi, V., & Artiukh, D. Vplyv shtuchnoho intelektu na akademichnu dobrochesnist: Zahroza chy instrument rozvytku. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/e3f14fd8-d35e-4dae-bbfb-42e8a709e0a5/content
Kharytonova, O. I., Halupova, L. I., & Martyniuk, I. V. (2025). Pryntsypy dobrochesnoho vykorystannia shtuchnoho intelektu v osvitnomu protsesi. Pravo ta suspilstvo, 5(2), 81–87. http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2025/5_2025/part_2/12.pdf
European Parliament & Council of the European Union. (2016). Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data (General Data Protection Regulation). https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj/eng
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Пилипівна Бааджи, Алла Володимирівна Кирилюк, Лариса Ігорівна Галупова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.