КОНЦЕПЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГАРМОНАЗАЦІЇ ПРИВАТНИХ ТА ПУБЛІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ

Автор(и)

  • Наталія Пилипівна Бааджи кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права інтелектуальної власності та патентної юстиції Національного університету «Одеська юридична академія» https://orcid.org/0000-0002-9889-4879
  • Алла Володимирівна Кирилюк кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права інтелектуальної власності та патентної юстиції Національного університету «Одеська юридична академія» https://orcid.org/0000-0002-3051-6599
  • Лариса Ігорівна Галупова кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права інтелектуальної власності та патентної юстиції Національного університету «Одеська юридична академія» https://orcid.org/0000-0001-6263-2773

DOI:

https://doi.org/10.66556/2786-586X.55.baadzhy-n

Ключові слова:

штучний інтелект, освіта, відповідальне використання штучного інтелекту, право на освіту, академічна свобода, академічна доброчесність, приватний інтерес, публічний інтерес, захист персональних даних

Анотація

У статті досліджується концепція відповідального використання штучного інтелекту в освіті як правовий механізм гармонізації приватних та публічних інтересів. Особливу увагу приділено аналізу міжнародно-правових стандартів регулювання штучного інтелекту, закріплених у документах Організації Обʼєднаних Націй, ЮНЕСКО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Ради Європи та Європейського Союзу, а також визначенню їх значення для формування сучасної моделі правового регулювання використання штучного інтелекту в освітній сфері. Досліджено співвідношення приватних інтересів здобувачів освіти, науково-педагогічних (педагогічних) працівників і закладів освіти з публічними інтересами держави та суспільства, повʼязаними із забезпеченням права на освіту, академічної доброчесності, захисту персональних даних, рівного доступу до освіти та підтримання належної якості освітньої діяльності. Обґрунтовано, що відповідальне використання штучного інтелекту має розглядатися не лише як сукупність етичних вимог, а як самостійний правовий режим, заснований на принципах людиноцентричності, пропорційності, прозорості, підзвітності, недискримінації та контролю з боку людини. У дослідженні використано діалектичний, системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий та структурно-функціональний методи. Порівняльно-правовий метод дозволив проаналізувати міжнародні та європейські стандарти регулювання використання штучного інтелекту в освіті, системний метод – дозволити взаємозвʼязок приватних і публічних інтересів у сфері освітніх правовідносин, а формально-юридичний метод – визначити особливості нормативного регулювання застосування систем штучного інтелекту. Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку доктринальних підходів до визначення правової природи концепції відповідального використання штучного інтелекту в освіті та її місця у механізмі забезпечення балансу приватних і публічних інтересів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення локальних політик закладів освіти щодо використання систем штучного інтелекту.

Посилання

UNESCO. (2021). Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381137

OECD. (2019). OECD Principles on Artificial Intelligence. https://archive.epic.org/algorithmic-transparency/OECD-AI-Principles-flyer.pdf

Council of Europe. (2024). Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law. https://vkksu.gov.ua/sites/default/files/rye_ramkova_konvenciya_zi_shtuchnogo_intelektu_prav_lyudyny_demokratiyi_ta_verh._prava.pdf

European Parliament & Council of the European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj/eng

Zadorina, O. M., Yashanov, S. M., & Rendiuk, S. P. (2026). Adaptyvni systemy personalizovanoho navchannia na osnovi shtuchnoho intelektu yak mekhanizm pidvyshchennia yakosti rezultativ zdobuvachiv osvity v tsyfrovomu seredovyshchi. Pedahohichna akademiia: naukovi zapysky, 27. https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/1792/1641

Davydova, N. (2018). Akademichna svoboda ta avtonomiia zakladu osvity: Mezhi zdiisnennia. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 6, 21–24. https://www.pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/6/5.pdf

Niepieina, H. V. (2017). Rol osvity v zabezpechenni staloho rozvytku liudstva. Naukovi pratsi. Pedahohika, 293(281), 54–60. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2017/293-281-8.pdf

Okagbue, E., Ezeachikulo, U., Akintunde, T., Tsakuwa, M., Ilokanulo, S., Obiasoanya, K., Ilodibe, C., & Ouattara, C. (2024). A comprehensive overview of artificial intelligence and machine learning in education pedagogy: 21 years (2000–2021) of research indexed in the Scopus database. Social Sciences & Humanities Open, 8(1). https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2023.100655

Svitlychnyi, V., & Artiukh, D. Vplyv shtuchnoho intelektu na akademichnu dobrochesnist: Zahroza chy instrument rozvytku. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/e3f14fd8-d35e-4dae-bbfb-42e8a709e0a5/content

Kharytonova, O. I., Halupova, L. I., & Martyniuk, I. V. (2025). Pryntsypy dobrochesnoho vykorystannia shtuchnoho intelektu v osvitnomu protsesi. Pravo ta suspilstvo, 5(2), 81–87. http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2025/5_2025/part_2/12.pdf

European Parliament & Council of the European Union. (2016). Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data (General Data Protection Regulation). https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj/eng

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Бааджи, Н. П., Кирилюк, А. В., & Галупова, Л. І. (2026). КОНЦЕПЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГАРМОНАЗАЦІЇ ПРИВАТНИХ ТА ПУБЛІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ. Академічні візії, (55). https://doi.org/10.66556/2786-586X.55.baadzhy-n

Номер

Розділ

Право