Етичні аспекти при розробці проєктів оздровчо-рекреаційного спрямування для студентів з інклюзією

Анотація

У статті актуалізовано проблему етико-деонтологічного супроводу оздоровчої діяльності в умовах інклюзивної трансформації вищої освіти. Визначено, що ефективність рекреаційних проєктів для студентів з особливими освітніми потребами (ООП) залежить не лише від методичного інструментарію, а й від системного менеджменту етичних ризиків. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та розробці цілісної системи етичних принципів і «етичних фільтрів», що інтегруються в життєвий цикл оздоровчо-рекреаційних проєктів для забезпечення гідності та психологічної безпеки студентів з інклюзією. Методи дослідження: системний аналіз нормативної бази, метод деонтологічної експертизи, проєктний аналіз (декомпозиція життєвого циклу), моделювання «етичних фільтрів» та травма-інформований підхід. Основні результати: розроблено структуру спеціалізованого Етичного кодексу для менеджерів інклюзивних проєктів. Створено концептуальну модель «етичних фільтрів» - системи контрольних точок на етапах ініціації, планування та реалізації рекреаційних заходів. Конкретизовано деонтологічні норми фізичної допомоги та гігієнічного супроводу залежно від нозології (зір, слух, ОРА). Обґрунтовано принципи «травма-інформованого менеджменту» для роботи зі студентами, які мають мінно-вибухові травми та ПТСР. Доведено, що впровадження запропонованих алгоритмів дозволяє мінімізувати ризики ретравматизації та підвищити адаптаційний потенціал здобувачів освіти. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше обґрунтовано впровадження спеціалізованого Етичного кодексу для розробників інклюзивних проєктів (захист гідності, конфіденційність медичних даних); розроблено модель «етичних фільтрів» - систему контрольних точок на всіх етапах життєвого циклу проєкту (від статуту до реалізації); конкретизовано деонтологічні норми фізичної допомоги та гігієни залежно від нозології (зір, слух, ОРА);дістало розвитку поняття «травма-інформованого менеджменту» як базису роботи зі студентами, що мають мінно-вибухові травми та ПТСР. Практичне значення роботи визначається тим, що розроблені алгоритми етичного супроводу та методичні рекомендації щодо фізичної допомоги дозволяють мінімізувати деонтологічні ризики в роботі профільних кафедр ЗВО та реабілітаційних центрів. Результати дослідження слугують підґрунтям для створення навчальних модулів з інклюзивної компетентності та підготовки грантових проєктів, спрямованих на рекреацію ветеранів і молоді з інвалідністю.