Кримінальна відповідальність державних виконавців за службові правопорушення та шахрайство, пов'язані з виконанням рішень про конфіскацію товарів митними органами

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-теоретичний та практичний аналіз проблем притягнення державних виконавців до кримінальної відповідальності за правопорушення, які вчиняються у сфері виконання судових рішень про конфіскацію товарів, вилучених митними органами. Досліджено специфіку правового статусу державного виконавця як особливого суб'єкта владних повноважень у сфері забезпечення економічної безпеки держави, діяльність якого перебуває на стику виконавчого, митного та кримінального права. Проаналізовано ключові чинники, що зумовлюють високий рівень корупційних ризиків та можливостей для посадових зловживань на етапі передачі майна зі складів митних органів до безпосереднього розпорядження органів державної виконавчої служби. Особливу увагу в роботі приділено сучасному виміру кримінальних правопорушень – інтеграції шахрайських схем (стаття 190 КК України) у процеси виконавчого провадження. Деталізовано механізми обману та зловживання довірою, які виражаються в умисному введенні в оману учасників електронних торгів, штучному блокуванні доступу до інформації про ліквідне майно та маніпуляціях з його характеристиками задля викупу конфіскату пов'язаними особами за заниженими цінами. У межах дослідження структуровано основні види кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності (статті 191, 364, 367 КК України). На основі ґрунтовного аналізу актуальної судової практики висвітлено труднощі, пов'язані з визначенням розміру заподіяної державі шкоди, конкуренцією суміжних норм та дефектами міжвідомчої комунікації. Обґрунтовано, що умисні маніпуляції з процедурами огляду, оцінки та реалізації високоліквідного конфіскату нівелюють інститут адміністративної відповідальності за порушення митних правил і завдають системних збитків державному бюджету України. Сформульовано теоретичні висновки та практичні рекомендації, спрямовані на мінімізацію людського фактора через наскрізну цифровізацію процесів взаємодії митниці та виконавчої служби на базі прозорих електронних реєстрів і технології блокчейн, а також окреслено перспективні напрями гармонізації національного законодавства з чинними стандартами Європейського Союзу.