Інноваційний розвиток ринку сільськогосподарської продукції в умовах воєнних викликів і повоєнної відбудови

Анотація

Мета статті - обґрунтувати стратегічні пріоритети інноваційного розвитку ринку сільськогосподарської продукції України в умовах воєнних викликів та розробити методичний підхід до комплексного оцінювання інноваційного потенціалу цього ринку у постконфліктному контексті. Методи. Застосовано системний аналіз трансформацій аграрного ринку як цілісної системи взаємопов'язаних елементів; порівняльно-статистичний аналіз динаміки торговельних потоків, цінової кон'юнктури та географічної структури збуту за 2020–2024 рр.; індексний метод із нормалізацією субпоказників до шкали 0–1 для побудови ІІНП РСП; метод аналізу ринкової концентрації на основі індексу Херфіндаля-Хіршмана; метод експертних оцінок для визначення диференційованих вагових коефіцієнтів. Результати. Встановлено, що вторгнення 2022 р. завдало аграрному ринку прямих збитків понад 11,2 млрд дол. США та сукупних втрат 72,7 млрд дол. США; виробництво зерна та олійних скоротилось на 37,1%; частка ринку ЄС в аграрному експорті зросла з ~30% (2021) до ~58% (2023); вартість альтернативної логістики збільшилась у 5,8–6,2 разу. Розраховано Інтегральний індекс інноваційного потенціалу ринку сільськогосподарської продукції (ІІНП РСП = 0,53 для України станом на 2023–2024 рр.), що включає чотири виміри з диференційованими ваговими коефіцієнтами: ринкова інфраструктура (25%; субіндекс 0,41), цифровізація збуту (25%; субіндекс 0,58), ринкова диверсифікація (30%; субіндекс 0,63), стандарти та прослідковуваність (20%; субіндекс 0,47). Визначено п'ять стратегічних пріоритетів повоєнної відбудови ринку. Наукова новизна. Запропоновано методичний підхід ІІНП РСП як комплексний інструмент оцінювання інноваційного потенціалу саме ринку сільськогосподарської продукції - на відміну від існуючих підходів до оцінювання виробничого потенціалу окремих підприємств - в умовах збройного конфлікту та постконфліктного відновлення. Практичне значення. Методика ІІНП РСП та визначені пріоритети можуть бути використані Міністерством аграрної політики та продовольства України, регіональними органами влади й міжнародними організаціями-донорами (FAO, World Bank, USAID) для таргетування заходів підтримки аграрного ринку в умовах повоєнної відбудови та євроінтеграції.