Дискурсивні маркери як інструмент формування когнітивної зв'язності мовлення здобувачів вищої освіти

Анотація

Метою цього дослідницького проєкту є створення лінгводидактичної теорії для вдосконалення освітніх процесів використання дискурсивних маркерів для формування зв'язного академічного дискурсу студентами вищої освіти. Проблема представлена як ситуація, яку потрібно розглядати на рівні лінгвістичної структури тексту, так і як педагогічне питання – як навчити студентів пов'язувати тезу з аргументом, встановлювати логічну послідовність думок, уточнювати позицію, вводити контраст та генерувати змістовний висновок? Це дослідження базується на змішаному методологічному підході з використанням принципів лінгводидактики та включає два типи методології: педагогічні методи були основною формою методології, оскільки вони переважно використовувалися як педагогічні інструменти для аналізу мовних даних. Основні педагогічні елементи цього дослідження включали аналіз студентських продуктів через освітній досвід, використання педагогічного спостереження, використання педагогічного моделювання дискурсивних маркерів у контексті педагогічної практики та порівняння письмових робіт студентів до та після освітнього досвіду. Емпіричну основу склали шістдесят письмових академічних текстів, створених 30 студентами гуманітарних наук першого та другого курсів: кожен студент створив один текст до отримання інструкцій з дискурсивних маркерів та один текст після отримання чотирьох уроків з використання цих маркерів. Мовні тексти були проаналізовані функціонально та семантично за допомогою методу частотного аналізу та кількісно оброблені за допомогою Microsoft Excel. В результаті навчального досвіду загальна кількість випадків аналізованих одиниць у текстах студентів зросла з 247 до 365, а середня кількість випадків на текст – з 8,2 до 12,2. Частка доречного вживання стосовно функції збільшилася з 61,1% до 80,5%, а частота недоречності знизилася з 96 до 71. Спостерігалося значне покращення як у групах текстів, які надавали причинно-наслідкові зв'язки; тих, які надавали обґрунтовані аргументи; так і тих, які пропонували контрастні точки зору. Згідно з 20-бальною матрицею автора, загальний показник якості семантичної організації тексту збільшився з 11,4 до 16,2 балів, а відсоток кількості творів з високорівневою структурою збільшився з 13,3% до 63,3%. Наукова новизна полягає у з'ясуванні лінгводидактичної функції дискурсивних маркерів як навчального інструменту, що використовується для формування логічно структурованого академічного мовлення. Практичне значення цих результатів полягатиме в їхній здатності забезпечити основу для використання запропонованого методу навчання академічному письму у вищих навчальних закладах.