КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ДОГОВОРИ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ: ПРАВОВА ПРИРОДА

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз правової природи Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року як ключового міжнародного інструменту уніфікації приватноправового регулювання у сфері міжнародної торгівлі. Досліджено її значення для гармонізації договірних відносин між суб'єктами господарювання різних держав та забезпечення передбачуваності й стабільності міжнародного комерційного обороту. Особливу увагу приділено сфері застосування Конвенції, умовам її використання, а також автономії волі сторін щодо її виключення або модифікації. Розглянуто основні положення Конвенції, що регулюють укладення договору, зокрема оферту та акцепт, визначення істотних умов договору, а також роль торговельних звичаїв і практики сторін у формуванні договірних відносин. Окремо проаналізовано обов'язки продавця і покупця, включаючи поставку товару, відповідність товару умовам договору, оплату ціни та прийняття товару. Висвітлено положення щодо переходу ризику, а також правові наслідки невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. Значну увагу приділено інституту порушення договору та концепції істотного порушення як підстави для застосування засобів правового захисту, зокрема відшкодування збитків, розірвання договору та вимоги про заміну товару. Досліджено критерії істотності порушення та підхід до його тлумачення у міжнародній практиці. Акцентовано увагу на те, що Конвенція є ефективним механізмом уніфікації міжнародного договірного права, який забезпечує баланс між правовою визначеністю та автономією сторін, попри наявність окремих прогалин та проблем тлумачення.