Організаційно-економічні засади цифрової трансформації нафтогазових компаній: світовий та національний контекст

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні організаційно-економічних засад цифрової трансформації нафтогазових компаній України на основі узагальнення світового досвіду впровадження штучного інтелекту з урахуванням цифрових ризиків і ресурсних обмежень воєнного часу. У дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: системного аналізу – для розкриття взаємообумовленості організаційного та економічного вимірів цифрової трансформації; порівняльного аналізу – для характеристики провідних світових нафтогазових компаній за параметрами впровадження ШІ-технологій; структурно-логічного моделювання – для розробки концептуальної схеми організаційно-економічних засад; а також методів узагальнення та наукової абстракції – для формулювання етапів цифрової трансформації українських нафтогазових компаній. Встановлено, що організаційно-економічні засади цифрової трансформації нафтогазових компаній являють собою інтегровану систему взаємообумовлених структурних, управлінських та фінансових механізмів, ефективність якої визначається не обсягом технологічних інвестицій, а якістю організаційного середовища впровадження. На основі порівняльної характеристики провідних компаній Shell, ExxonMobil, BP, Equinor, Saudi Aramco доведено, що технологічні лідери досягають нижчої собівартості видобутку, вищого коефіцієнта використання обладнання та кращих екологічних показників завдяки системній трансформації бізнес-моделі та операційних процесів, а не точковому впровадженню окремих ШІ-інструментів. Визначено, що для вітчизняних нафтогазових компаній цифрова трансформація набуває безпекового виміру, виходячи за межі комерційної стратегії та стаючи пріоритетом національної енергетичної безпеки в умовах збройного конфлікту. Виокремлено етапи та порядок цифрової трансформації українських нафтогазових компаній з урахуванням специфічних обмежень воєнного часу. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні концептуальної схеми організаційно-економічних засад цифрової трансформації нафтогазових компаній, яка, на відміну від існуючих підходів, що розглядають технологічні та управлінські аспекти відокремлено, інтегрує організаційні моделі впровадження ШІ, систему управління цифровими ризиками та механізми забезпечення економічної ефективності трансформації в умовах виснажених родовищ і воєнного часу. Вперше у вітчизняній науковій літературі сформульовано організаційно-економічні засади цифрової трансформації нафтогазових компаній України як складової стратегії цифрового розвитку національної економіки в умовах збройного конфлікту. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання менеджментом нафтогазових компаній України та органами державного регулювання паливно-енергетичного комплексу при формуванні стратегій цифрової трансформації галузі як безпекового пріоритету. Реалізація запропонованих засад сприятиме зниженню операційних витрат, підвищенню коефіцієнта нафтовіддачі виснажених родовищ та зміцненню енергетичного і цифрового суверенітету України у стратегічно важливому секторі національної економіки.