Гарантії реалізації конституційних прав громадян в умовах воєнного стану в Україні

Анотація

У статті здійснено порівняльно-правове дослідження гарантій реалізації конституційних прав громадян в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність теми зумовлена тим, що воєнний стан не скасовує конституційного правопорядку, а лише встановлює особливий режим діяльності органів публічної влади, у межах якого допустимість обмеження прав має бути поєднана з вимогами законності, строковості, необхідності, пропорційності, судового захисту та міжнародно-правового контролю. Метою дослідження є обґрунтування авторської порівняльно-правової моделі гарантування конституційних прав громадян в умовах воєнного стану шляхом зіставлення національного законодавства України з положеннями ЄКПЛ, МПГПП, підходами ЄСПЛ та рекомендаціями Венеційської комісії щодо надзвичайних правових режимів. Методологію дослідження становлять доктринальний аналіз, формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод і якісний контент-аналіз корпусу нормативних, міжнародних та наукових джерел. Результати дослідження показали, що українська модель має сильну конституційну основу, водночас виявлено ряд проблем, що включають недостатню публічність періодичного аудиту обмежень при продовженні воєнного стану, нерівномірність компенсаційних процедур, фрагментарність правового інформування громадян і потребу в стандартизованому тесті пропорційності для актів військового командування та військових адміністрацій. Наукова новизна полягає у запропонованій трикомпонентній моделі гарантійного циклу реалізації прав в умовах воєнного стану, що включає (1) конституційно-матеріальне ядро; (2) процедурну легітимацію обмеження; а також (3) інституційний контроль і післявоєнне відновлення. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування запропонованої моделі для правового моніторингу воєнного стану, підготовки законодавчих змін і формування політики відновлення прав людини після завершення воєнного стану.