СПІВПРАЦЯ МІЖ ЛЮДЬМИ ТА АГЕНТАМИ В ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЯХ: НАСЛІДКИ ДЛЯ ТРАНСКОРДОННОГО ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

Анотація

Мета. Метою статті є розробка концептуального та емпірично обґрунтованого розуміння того, яким чином взаємодія людини й агента штучного інтелекту (ШІ) трансформує транскордонні потоки знань у транснаціональних корпораціях (ТНК), з особливою увагою до ролей агентів у процесах опрацювання знань, механізмів координації, абсорбційної здатності, довіри, прав на прийняття рішень та управлінської відповідальності. Методи. Стаття ґрунтується на якісному концептуальному дизайні у поєднанні з аналізом вторинних джерел. Методологічний підхід включає напівсистематичний огляд літератури з баз Scopus, Web of Science та Google Scholar за 2000–2026 рр. (з пріоритетом публікацій 2018–2026 рр.), тематичний синтез, розробку концептуальної рамки та аналітичне картування ролей агентів ШІ на етапах передачі знань. Теоретичне підґрунтя — знаннєва теорія фірми, теорія ТНК, організаційне навчання та концепція абсорбційної здатності. Результати. Встановлено сім організаційних ролей агентів ШІ: посередники знань, перекладачі та контекстуалізатори, партнери з підтримки рішень, системи організаційної пам'яті, помічники координації, механізми моніторингу і фасилітатори навчання. Розроблена рамка пов'язує антецеденти (цифрова зрілість, культура довіри, якість даних), механізми взаємодії людини й агента, процеси передачі знань та модератори (культурна, інституційна і мовна дистанція, баланс сил штаб-квартира — дочірні підприємства) з результатами (швидкість передачі, якість знань, розвиток можливостей, управлінські ризики). Виявлено критичні ризики: перестандартизація, розмитість підзвітності, алгоритмічна упередженість, тіньове використання ШІ, послаблення реалізованої абсорбційної здатності. Висновки. Агенти ШІ можуть підвищувати потенційну абсорбційну здатність, але ризикують послабити реалізовану за умов надмірної стандартизації та залежності від систем. Управлінські рекомендації охоплюють побудову гібридних механізмів управління, збереження людського судження на критичних етапах, розподіл прав на прийняття рішень, розвиток цифрової грамотності та впровадження відповідального використання ШІ. Обмеженням є опора на вторинні джерела.