Роль креативних здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами пластичного вираження

Анотація

У статті представлено результати комплексного дослідження, присвяченого аналізу ролі креативних здібностей у дітей старшого дошкільного віку через призму здобутків сучасної української наукової школи. Актуальність роботи зумовлена необхідністю пошуку нових шляхів гармонійного розвитку особистості в умовах трансформації освітнього простору та сучасних соціальних викликів, зокрема воєнного стану в Україні. Креативність у дослідженні трактується як фундаментальна, базова якість особистості, що виявляється у здатності до дивергентного мислення, відмови від когнітивних шаблонів, генерування оригінальних ідей та їхньої продуктивної реалізації в художній діяльності. Особливу увагу приділено пластичному вираженню як інструменту художнього та психофізичного розвитку. На основі аналізу вітчизняних досліджень останніх років (2021–2024 рр.) обґрунтовано взаємозв'язок між розвитком дрібної моторики під час роботи з пластичними матеріалами (ліплення, пластилінографія) та активізацією творчої уяви й когнітивних процесів. Доведено, що моторна пластика (ритмопластика, елементи театралізації) сприяє не лише фізичному вдосконаленню, а й емоційній саморегуляції та успішній соціалізації дошкільників. Детально проаналізовано авторські методики, зокрема метод «незвичайних образів», який базується на трансформації стандартних форм, що дозволяє дітям досягати високих показників оригінальності та деталізації творчих продуктів. Визначено ключові педагогічні умови стимулювання креативності: принципи гуманізації освітнього процесу, забезпечення свободи вибору матеріалів та побудова моделі рівноправної співтворчості дитини з вихователем. Розглянуто потенціал інтегрованих методів, як-от кольоротерапія та використання інноваційних «magic-effect» матеріалів, що мають виражений терапевтичний ефект та допомагають зберігати творчий потенціал дитини в кризових умовах. Експериментальна частина статті демонструє результативність впровадження нетрадиційних технік ліплення. Статистичні дані підтверджують зростання показників успішності художнього навчання з 40% до 90%. Зроблено висновок, що систематичне використання засобів пластичного вираження є передумовою не лише етико-естетичного виховання, а й формування психологічної стійкості та готовності дитини до подальшого навчання..