Відновлення мобільності військовослужбовців після вогнепальних переломів гомілки засобами фізичної терапії

Автор(и)

  • Ірина Валентинівна Кальонова кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри терапії та реабілітації, Запорізький національний університет, вул. Університетська, 66, Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-9826-923X
  • Олена Володимирівна Потапова кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, ст. викладач кафедри терапії та реабілітації, Запорізький національний університет, вул. Університетська, 66, Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-5603-7940
  • Андрій Олександрович Кузнєцов кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри терапії та реабілітації, Запорізький національний університет, вул. Університетська, 66, Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0003-2871-3902

Ключові слова:

військовослужбовці, вогнепальні переломи гомілки, остеосинтез, фізична терапія, лімфодренажний масаж, терапевтичні вправи, шкала LEFS

Анотація

Сучасна військова агресія призвела до зростання кількості складних вогнепальних поранень нижніх кінцівок. Багатоосколкові переломи гомілки супроводжуються значними пошкодженнями м'яких тканин та тривалою втратою мобільності, що потребує впровадження ефективних програм фізичної терапії вже на ранніх етапах після хірургічного лікування. Мета роботи – обґрунтувати та оцінити ефективність програми фізичної терапії, заснованої на поєднанні терапевтичних вправ та лімфодренажного масажу, для відновлення функціонального стану нижньої кінцівки у військовослужбовців після вогнепальних переломів гомілки. Матеріали та методи. Обстежено 28 військовослужбовців чоловічої статі з багатоосколковими переломами кісток гомілки після остеосинтезу. Пацієнти були рандомізовані на основну (n=14) та контрольну (n=14) групи. Програма для основної групи включала спеціалізований лімфодренажний масаж, пропріоцептивне тренування у закритому кінематичному ланцюзі та тренування ходи з прогресивним осьовим навантаженням. Ефективність оцінювали за візуально-аналоговою шкалою болю, гоніометрією та опитувальником LEFS. Результати дослідження. На початку дослідження на третьому тижні після оперативного втручання в обох групах спостерігався високий рівень болю понад 60 мм та виражений функціональний дефіцит на рівні 10–11 балів за шкалою LEFS. Через чотири тижні реабілітації в основній групі зафіксовано достовірно кращу динаміку: інтенсивність болю знизилася до 19,58±1,41 мм, а показник LEFS зріс до 42,83±2,25 балів, що відповідає категорії помірних функціональних обмежень. Встановлено відновлення амплітуди згинання колінного суглоба до функціональних значень 114,11±2,15 градуса. У контрольній групі приріст показників мобільності був менш вираженим, а дефіцит тильного згинання стопи залишався чинником, що потребує тривалішого періоду відновлення порівняно із запропонованим підходом. Висновки. Поєднання лімфодренажного масажу та пропріоцептивних вправ з осьовим навантаженням дозволяє у більш стислі терміни знизити больовий синдром та відновити амплітуду рухів. Перевищення мінімально важливої клінічної різниці за шкалою LEFS в основній групі підтверджує ефективність запропонованого підходу для швидкого повернення військовослужбовців до самостійного пересування.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Кальонова, І. В., Потапова, О. В., & Кузнєцов, А. О. (2025). Відновлення мобільності військовослужбовців після вогнепальних переломів гомілки засобами фізичної терапії. Академічні візії, (46). вилучено із https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/3100

Номер

Розділ

Освіта/Педагогіка