Макро- мікроекономічні трансформації внаслідок цифровізаціі ринку праці в країнах ЄС та Україні

Анотація

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні макро- та мікроекономічних трансформацій ринку праці, що виникають під впливом цифровізації в країнах Європейського Союзу та нашій країні, з урахуванням змін у структурі зайнятості, продуктивності праці, професійних компетентностях, організації бізнес-процесів і соціально-трудових відносинах. Об'єктом дослідження є ринок праці країн Європейського Союзу та нашої країни в умовах посилення цифровізації, автоматизації, поширення дистанційної зайнятості, платформених форм праці та технологій на базі штучного інтелекту. У статті розкрито актуальність дослідження макро- та мікроекономічних трансформацій, що відбуваються внаслідок цифровізації ринку праці в країнах Європейського Союзу та нашій країні. Обґрунтовано, що цифровізація вже не є лише технологічним процесом, пов'язаним із впровадженням програмного забезпечення, електронних сервісів або дистанційних форматів роботи, а постає глибокою економічною зміною, яка впливає на структуру зайнятості, продуктивність праці, конкурентоспроможність підприємств, якість людського капіталу, рівень професійної мобільності та соціальну стійкість суспільства. Визначено, що на макроекономічному рівні цифровізація змінює галузеву структуру економіки, посилює роль інформаційно-комунікаційних технологій, підвищує попит на працівників із цифровими компетентностями, формує нові вимоги до державної політики зайнятості, освіти дорослих і соціального захисту. Разом із цим на мікроекономічному рівні цифровізація трансформує внутрішнє середовище підприємств, оскільки змінюються підходи до організації праці, управління персоналом, оцінювання результативності, комунікації, навчання, захисту даних і взаємодії з клієнтами. Особливу увагу приділено тому, що в країнах Європейського Союзу цифровізація ринку праці пов'язана з довгостроковою стратегією підвищення конкурентоспроможності, інноваційності та соціальної збалансованості, тоді як у нашій країні вона додатково набуває значення інструменту економічної стійкості, адаптації бізнесу до воєнних умов, збереження людського капіталу та підготовки до післявоєнного відновлення. Доведено, що цифровізація відкриває нові можливості для дистанційної зайнятості, професійної перекваліфікації, розвитку малого і середнього бізнесу та інтеграції до європейського ринку праці, однак водночас створює ризики посилення нерівності між працівниками, підприємствами, секторами та регіонами.