Стратегія формування структури і змісту занять старшокласників єдиноборствами під час уроків фізичної культури: сутнісно-змістовна та психологічна обґрунтованість

Анотація

У статті розглянуто проблему формування структури і змісту занять старшокласників єдиноборствами в умовах уроків фізичної культури закладів загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності рухової активності учнів, зростання рівня їх фізичної підготовленості, формування стійкої мотивації до занять фізичною культурою та підвищення психічної стійкості з оглядом на складні умови військового часу, в яких перебуває молодь України , а також впровадження сучасних педагогічних підходів до організації навчального процесу в умовах варіативної складової освітніх програм. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробленні структури і змісту занять старшокласників єдиноборствами з урахуванням поетапності навчання, раціонального розподілу навчального часу та добору ефективних методів і педагогічних умов їх реалізації. Методи дослідження включали аналіз і узагальнення даних наукової та науково-методичної літератури, нормативних документів, порівняльний аналіз міжнародного досвіду, а також систематизацію практичного педагогічного досвіду. У результаті дослідження розроблено модель поетапного навчання старшокласників єдиноборствам, яка включає адаптаційно-орієнтаційний, базовий, поглиблений і творчо-реалізаційний етапи. Обґрунтовано оптимальний розподіл навчального часу між етапами, визначено зміст кожного з них та систематизовано взаємозв'язок між методами навчання, педагогічними умовами та очікуваними результатами. Установлено, що запропонована модель навчання сприяє не лише підвищенню рівня фізичної підготовленості, але й формуванню психологічної стійкості старшокласників, що проявляється у зниженні рівня тривожності, розвитку самоконтролю та здатності до ефективної діяльності в умовах психоемоційного напруження. Проведено порівняльний аналіз організації занять єдиноборствами в Україні та країнах із розвиненими системами фізичного виховання, що дозволило визначити перспективні напрями вдосконалення освітнього процесу. З практичної точки зору, цілком можливо використання запропонованої моделі в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти, у підготовці тренерів і викладачів, а також у вдосконаленні варіативних модулів фізичної культури з урахуванням сучасних вимог до якості освіти та індивідуалізації навчання.