Критерії, показники та рівні сформованості готовності вчителів початкової школи до педагогічно доцільного використання генеративного штучного інтелекту

Анотація

У статті представлено теоретичне обґрунтування та емпіричну апробацію системи критеріїв, показників і рівнів сформованості готовності вчителів початкової школи до педагогічно доцільного використання генеративного штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією освітнього середовища під впливом інтелектуальних технологій та необхідністю переходу від їх інструментального застосування до дидактично обґрунтованої інтеграції в навчальний процес. Уточнено зміст поняття «готовність» як інтегральної професійно-особистісної характеристики, що відображає здатність учителя організовувати навчальну взаємодію в умовах інтелектуалізованого середовища та поєднує мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти. Розроблено діагностичну модель, яка структурно співвіднесена з визначеною системою компонентів і включає обґрунтовані критерії, показники та рівневу шкалу оцінювання (репродуктивний, адаптивний, творчий рівні). Модель орієнтована на виявлення не лише рівня цифрової обізнаності педагога, а й характеру його педагогічного мислення та здатності здійснювати рефлексивний аналіз результатів роботи генеративних систем. Емпіричне дослідження мало крос-секційний характер і здійснювалося із застосуванням опитувальника самооцінювання, ситуаційних кейсів та експертної оцінки педагогічних рішень. Отримані результати засвідчили нерівномірність розвитку структурних компонентів готовності та домінування адаптивного рівня, що вказує на наявність базових умінь використання технології за недостатнього рівня її системного педагогічного осмислення. Виявлений дисбаланс між мотиваційними установками та рефлексивним аналізом діяльності окреслює напрями подальшої роботи з удосконалення підготовки педагогів. Запропонований інструментарій може бути використаний у системі переддипломної та післядипломної освіти, у внутрішньому моніторингу професійного розвитку вчителів, а також у проведенні формувального педагогічного експерименту. Результати дослідження розширюють теоретичні засади діагностики професійної готовності педагога та конкретизують напрями її розвитку в умовах цифрової трансформації початкової освіти.