Персонал як чинник активізації міжнародних економічних відносин в системі інноваційного розвитку та державного управління

Автор(и)

  • Михайло Гончар доктор економічних наук, професор, директор інституту економіки і менеджменту, Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-6682-8044
  • Світлана Гончар доктор філософії з економіки, доцент кафедри менеджменту персоналу та адміністрування, Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-7420-962X

Ключові слова:

персонал, міжнародні економічні відносини, інноваційний розвиток, державне управління, кадровий потенціал, людський капітал, конкурентоспроможність, міжнародна співпраця, професійні компетентності, управлінські рішення

Анотація

Анотація. Метою дослідження являється обґрунтування ролі персоналу як ключового чинника активізації міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з інноваційним розвитком і результативністю державного управління. Об’єктом дослідження є процеси формування, розвитку та використання кадрового потенціалу в системі міжнародних економічних відносин, інноваційного розвитку та державного управління. Актуальність теми постає внаслідок того, що саме людський потенціал дедалі більше визначає не лише внутрішню результативність суб’єктів господарювання, а й здатність країни інтегруватися у глобальні виробничі, фінансові, інвестиційні та технологічні процеси. У роботі розкрито сутність персоналу як одного з визначальних чинників активізації міжнародних економічних відносин у системі інноваційного розвитку та державного управління. Обґрунтовано, що в сучасному глобалізованому економічному середовищі саме людський потенціал забезпечує адаптацію до міжнародних стандартів, участь у трансфері знань, розвиток інноваційної культури, підвищення якості управлінських рішень та зміцнення зовнішньоекономічних позицій держави. Узагальнено підходи до розуміння ролі персоналу як носія компетентностей, комунікаційних можливостей, інноваційного мислення та професійної мобільності. Доведено, що ефективність міжнародної економічної взаємодії істотно залежить від рівня кадрового забезпечення, узгодженості освітньої, наукової, управлінської та економічної політики, а також від спроможності державних органів влади формувати сприятливе середовище для професійного розвитку. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між якістю персоналу, інноваційною активністю, інвестиційною привабливістю та конкурентоспроможністю країни. Зроблено висновок, що персонал слід розглядати як стратегічний ресурс, який не лише забезпечує функціонування економічної системи, а й визначає її здатність до міжнародного партнерства, модернізації та стійкого зростання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Гончар, М., & Гончар, С. (2025). Персонал як чинник активізації міжнародних економічних відносин в системі інноваційного розвитку та державного управління. Академічні візії, (48). вилучено із https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/2999

Номер

Розділ

Соціальні та поведінкові науки