Оцінка ефективності інтегрованих програм фізичної активності для профілактики серцево-судинних захворювань у міському середовищі

Автор(и)

  • Володимир Валерійович Савченко Центральноукраїнський національний технічний університет https://orcid.org/0000-0003-0407-4616
  • Світлана Іванівна Атаманюк Національний університет «Запорізька політехніка» https://orcid.org/0000-0002-4800-5965
  • Христина Євгенівна Шавель Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0002-6605-3258

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19218678

Ключові слова:

аеробна продуктивність, артеріальний тиск, здоров'я, індекс маси тіла, метаболічний профіль, немедикаментозна профілактика, рухова активність, урбанізований спосіб життя, фактори ризику.

Анотація

Актуальність. Міський спосіб життя, що характеризується низькою рухливістю, обмеженим рівнем фізичних навантажень і високим рівнем хронічного стресу, призводить до накопичення модифікованих факторів серцево-судинного ризику та потребує ефективних немедикаментозних профілактичних рішень, які базуються на структурованій фізичній активності.

Мета дослідження полягає в оцінці ефективності 12-місячної інтегрованої програми фізичної активності, що поєднує аеробні та силові вправи, щодо зниження головних показників серцево-судинного ризику серед дорослих віком 45–65 років, які проживають у міському середовищі.

Методи. Дослідження охопило 320 учасників, яких було розподілено на групи комбінованих, аеробних, силових вправ і контрольну групу, із щоквартальним оцінюванням артеріального тиску, індексу маси тіла, рівня глюкози, холестерину та VO2 max із використанням стандартизованих протоколів вимірювання та статистичного аналізу (ANOVA, парний t-тест, кореляція за Пірсоном; p < 0,05).

Результати. Проаналізовані дані показали порівнянність груп на початковому етапі дослідження та дали змогу об’єктивно оцінити результати застосування програм. Встановлено, що комбінована програма забезпечила найбільше зниження систолічного артеріального тиску (-12,4 мм рт. ст.; 95 % ДІ: 10,8–14,0; p < 0,001), індексу маси тіла (-2,8 кг/м²; p < 0,001) та рівня глюкози (-0,8 ммоль/л; p < 0,001) у порівнянні з аеробним, резистентним і контрольним режимами. Аналіз часової динаміки показав, що найбільш виражені покращення відбулися протягом перших трьох місяців із подальшою стабілізацією та консолідацією упродовж 12 місяців. Кореляційний аналіз підтвердив сильний зв’язок між тривалістю участі в програмі та зниженням показників ризику (r = 0,78 - 0,91; p < 0,001). Виявлені вікові закономірності свідчили про дещо швидшу ранню реакцію в учасників віком 45–54 роки у різних вікових групах. Розподіл ефективності за віковими групами підтвердив узгодженість фізіологічних переваг у межах усієї вибірки.

Висновки. Інтегровані програми, що поєднують аеробні та силові компоненти, забезпечують клінічно значуще та статистично достовірне зниження факторів ризику серцево-судинних захворювань і є практичною профілактичною моделлю, адаптованою до міських умов життя.

Посилання

Рогаля Ю. Л., Куртяк І. Б. Реабілітація хворих із хронічною серцевою недостатністю на тлі метаболічного синдрому. Rehabilitation and Recreation. 2023. № 17. С. 129–134. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.15

Гевко У. П., Попович Д. В., Вайда О. В., Миндзів К. В., Бай А. В. Інтегрований доказовий підхід до клінічного реабілітаційного менеджменту в кардіології та пульмонології: сучасні моделі надання мультидисциплінарних послуг. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025. № 2. С. 174–178. DOI: https://doi.org/10.32782/spmed.2025.2.24

Коляда Н., Штепенко А. Фізична терапія при метаболічному синдромі (огляд літератури). Physical culture and sport: scientific perspective. 2025. № 4. С. 196–202. DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2025.4.22

Гутор Т. Г., Колінковський О. М., Лафаренко О. Р. В., Тишко Л. О., Тімченко Н. Ф., Омеляш У. В. Епідеміологія серцево-судинних захворювань в Україні: загальні тенденції. Public Health Journal. 2025. № 1. С. 77–84. DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.1.11

Лавринюк В., Пикалюк В., Грейда Н., Лавринюк В. Патологія аорти та фізична активність. Молодий вчений. Серія: Медичні науки. 2022. № 1 (101). С. 51–56. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-11

Омельченко Т. Г., Катерина У. М. Кардіотренування як засіб профілактики захворювань серцево-судинної системи чоловіків першого зрілого віку. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. № 24. URL: https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/1474 (дата звернення: 04.12.2025).

Міхеєнко О., Чхайло М., Жамардій В., Літвінов П. Рухова активність і здоров’я серцево-судинної системи. Освіта. Інноватика. Практика. 2024. № 12 (8). С. 53–58. DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i8-007

Балаж М., Зайцева А., Шум М., Костенко В. Фактори низької прихильності хворих на ішемічну хворобу серця до участі в програмах кардіореабілітації. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2022. № 1. С. 107-113. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2022.1.107-113

Радченко О. В., Жадан А. В. Огляд рекомендацій з питань спортивної кардіології та фізичних навантажень для пацієнтів із кардіоваскулярною патологією. Частина перша. Ліки України. 2021. № 1 (247). С. 45–54. URL: http://lu-journal.com.ua/article/view/226325 (дата звернення: 04.12.2025).

Віноградов М. М., Лазарєва О. Б. Критерії відбору та алгоритм застосування високоінтенсивного інтервального тренування в пацієнтів після ГПМК. Rehabilitation and Recreation. 2023. № 15. С. 27–33. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.3

Banov D., Song G., Foraida Z., Tkachova O., Zdoryk O., Carvalho M. Integrated in vivo and in vitro evaluation of a powder-to-hydrogel, film-forming polymer complex base with tissue-protective and microbiome-supportive properties. Gels. 2024. No. 10 (7). DOI: https://doi.org/10.3390/gels10070447

Борисюк С. Ю., Хомік О. М., Смаль Я. А., Сахарук І. С., Іщук Н. М. Фізіологічні механізми відновлення організму під час рекреаційної діяльності. Академічні візії. 2025. 2025. № 46. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17036300

Plokhikh V., Popovych I., Kruglov K., Sabadukha O., Melnyk N., Omelianiuk S., Hoian I. Strategies for extreme self-organization among handball players. Journal of Physical Education and Sport. 2024. No. 24 (8). Р. 1849–1859. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2024.08205

Koteliukh M. A model for predicting acute heart failure in patients with acute myocardial infarction by taking into account energy and adipokine metabolism indicators. Medicni perspektivi. 2022. No. 27 (3). Р. 64–71. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.3.265932

Münzel T., Hahad O., Sørensen M., Lelieveld J., Duerr G. D., Nieuwenhuijsen M., Daiber A. Environmental risk factors and cardiovascular diseases: a comprehensive expert review. Cardiovascular research. 2022. No. 118 (14). Р. 2880–2902. DOI: https://doi.org/10.1093/cvr/cvab316

Klepac Pogrmilovic B., Linke S., Craike M. Blending an implementation science framework with principles of proportionate universalism to support physical activity promotion in primary healthcare while addressing health inequities. Health Research Policy and Systems. 2021. No. 19 (1). DOI: https://doi.org/10.1186/s12961-020-00672-z

Doewes R. I., Gharibian G., Zaman B. A., Akhavan-Sigari R. An updated systematic review on the effects of aerobic exercise on human blood lipid profile. Current problems in cardiology. 2023. No. 48 (5). DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2022.101108

Grimaud Q., Malloggi L., Moret L., Rowe F., Fleury-Bahi G., Tripodi D. Factors for adherence to a physical activity promotion program in the workplace: a systematic review. BMC Public Health. 2025. No. 25 (1). DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-025-22775-4

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-28

Як цитувати

Савченко, В. В., Атаманюк, С. І., & Шавель, Х. Є. (2026). Оцінка ефективності інтегрованих програм фізичної активності для профілактики серцево-судинних захворювань у міському середовищі. Академічні візії, (52). https://doi.org/10.5281/zenodo.19218678

Номер

Розділ

Освіта/Педагогіка