Вторинні партикули як об'єкт дослідження в лінгвістиці: сучасний стан та перспективи

Анотація

Статтю присвячено питанню граматичної омонімії часток у сучасній українській мові. У ній розглядається омонімія часток, парадигма та фактори граматичності часток у сучасній українській мові. Це передумова розуміння фонетичної частки як структурно-семантичої одиниці мови. З’ясовано структурні, прагматичні і синтагматичні чинники, які обумовлюють належність слів до часток. Проаналізовані прагматичні, синтагматичні та семантико-структурні чинники, які визначають атрибуцію аналізованих слів до часток у сучасній українській мові. Охарактеризовані критерії, що використовуються для розрізнення граматичних функціональних омонімів. Основна увага приділяється граматичному критерію, оскільки він дозволяє розрахувати співвідношення розподілу між компонентами поєднання слів або словосполучень у лінійній послідовності.

Встановлено ряд семантико-функційних виявів реалізації модальної (заперечення, вірогідності), градуальної (кількісно-підсилювальної, емоційно-експресивної) семантики омонімічних часток та їхніх еквівалентів, описано синтагматичні параметри аналізованих партикул. Проаналізовано феномен партикуляції, який є характеристикою граматичної системи української мови. Визначено, що частка “оскільки” показує природний  процес розвитку системи морфології української мови та показує широкий спектр можливостей реалізації словесних знаків у контексті.  Виявлено, що прислівники є одним із найефективніших способів утворення інших частин мови.  Наукова новизна полягає в тому, що граматична омонімія це передумова розуміння фонетичної частки як структурно-семантичої одиниці мови.