Цифрова трансформація вищої освіти: до концептуальної моделі цифрового університету як соціотехнологічного інституту

Анотація

Анотація. У статті розглянуто цифрову трансформацію вищої освіти як системний процес, що охоплює технологічну модернізацію, інституційне оновлення та етичну переорієнтацію освітньої діяльності. Обґрунтовано концептуальну модель цифрового університету як соціотехнологічного інституту, що поєднує освітні, управлінські, цифрові й аксіологічні компоненти. Виокремлено три ключові напрями трансформації: зміну змісту і форм навчання (персоналізація, цифрові аватари, онлайн-сервіси), автоматизацію управління (AI, аналітика даних) та розвиток ІТ-інфраструктури (смарт-кампус, ЕІОС). Проаналізовано чотири моделі цифрового університету: дистанційну, смарт-організацію, цифрову екосистему та цифровий аватар. Підкреслено значення етичних принципів доступності, безпеки, якості й ефективності, що забезпечують легітимність трансформацій. Автором наголошено на необхідності формування етичної інфраструктури університету, впровадження цифрової педагогіки та системи етичної експертизи. Цифровий університет розглядається як ключовий суб’єкт цифрової модернізації, здатний формувати інноваційне, інклюзивне та етично орієнтоване освітнє середовище. Вказано, що цифрова трансформація вищої освіти має здійснюватися не лише за технічними, а й за соціальними, гуманітарними та етичними векторами, що дозволяє забезпечити її інклюзивність, легітимність і стійкий розвиток.