Публічне управління у сфері публічно-приватного партнерства в Україні

Анотація

Анотація. У статті досліджено особливості публічного управління у сфері публічно-приватного партнерства в Україні як важливого інструмента реалізації людиноцентричних засад, закріплених Конституцією. Обґрунтовано, що публічне управління виступає складним соціально-політичним і правовим явищем, спрямованим на організацію, регуляцію та контроль соціальних процесів, забезпечення належної якості послуг і реалізацію функцій держави та місцевого самоврядування. Встановлено, що чинне законодавство не містить узгоджених дефініцій «публічного управління» та «публічного адміністрування», що створює проблеми у правозастосуванні, особливо в умовах воєнного стану. Наголошено на потребі чіткого нормативного розмежування цих понять, зокрема в контексті європейського законодавства. Досліджено сутність публічно-приватного партнерства (ППП) як форми довгострокового співробітництва між органами публічної влади та приватними суб’єктами на основі договору, що передбачає інвестиції приватного партнера, розподіл ризиків та спільне виконання соціально значимих завдань. Здійснено порівняння понять «державно-приватне партнерство» та «публічно-приватне партнерство», що демонструє зміну підходів законодавця та наближення української моделі до європейських стандартів. Висвітлено проблеми практичної реалізації ППП в Україні: недосконалість законодавчої бази, корупційні чинники, невиконання значної кількості договорів, низька зацікавленість бізнесу через фінансові ризики. Окреслено перспективи застосування ППП у процесі відновлення держави після війни, зокрема у сферах інфраструктури, безпеки, освіти та охорони здоров’я. Наголошено, що дієвість ППП можлива лише за наявності політичної волі, належного правового забезпечення, фінансової стійкості та участі громадськості. Зроблено висновок, що розвиток публічного управління у сфері ППП є ключовим чинником відбудови та модернізації України, сприяє економічному зростанню і підвищенню якості публічних послуг.