Договори в процедурі медіації: Директива ЄС та українське законодавство

Анотація

Стаття присвячена порівнянню основних аспектів медіації в Директиві 2008/52/ЄС «Про деякі аспекти медіації в цивільних та господарських справах» та у відповідних законодавчих актах України. Розглянуто основні вимоги до процедури медіації, зазначені у Директиві 2008/52/ЄС та проведено порівняльний аналіз із галузевим вітчизняним нормативно-правовим актом: Законом України «Про медіацію» та відповідними нормами кодифікованих нормативно-правових актів. Охарактеризовано такі ключові моменти актів ЄС та України як визначення термінів та дефініцій; можливість звернення до процедури медіації та такий принцип її проведення як конфіденційність; вимоги до медіатора, прийняття відповідних кодексів етики медіатора та підвищення кваліфікації медіатором.

Особливий акцент в дослідженні зроблено на договорах, які можуть укладатись в процесі медіаціі: договорі про проведення медіації, медіаційній угоді, угоді за результатами медіації. Розглянуто місце цих договорів в процедурі медіації.

Зроблено узагальнюючий висновок про відповідність основних положень вітчизняного нормативно-правового акту – Закону України «Про медіацію» – положенням Директиві 2008/52/ЄС «Про деякі аспекти медіації в цивільних та господарських справах».