Адаптивні фізичні вправи для осіб з посттравматичним стресовим розладом в контексті реабілітації військових
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18983156Ключові слова:
психоемоційна стабілізація, фізіологічна адаптація, психофізіологічна реабілітація, соціальна інтеграція, когнітивні функції, нейропластичність, саморегуляція, дихальні техніки, витривалість, балансова координація.Анотація
Метою дослідження є обґрунтування та розроблення моделі впровадження адаптивних фізичних вправ у систему комплексної психофізичної реабілітації військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) з урахуванням етапів відновлення та індивідуального рівня травматизації. Для досягнення цієї мети використано сукупність теоретичних методів, зокрема аналіз, синтез, абстрагування, індукцію та дедукцію, а також емпіричних методів – спостереження, експерименту й опису, що уможливило всебічне оцінювання психоемоційного, фізіологічного та соціального стану учасників.
Отримані результати свідчать про комплексний вплив програми адаптивних фізичних вправ: рівень тривожності знизився на 25,5 % (з 48,6 ± 6,2 до 36,2 ± 5,1), депресивні прояви зменшилися на 33,8 % (з 21,3 ± 4,8 до 14,1 ± 3,9), якість сну покращилася на 39 % (з 11,8 ± 3,1 до 7,2 ± 2,7), а соціальна адаптація поліпшилася на 18 % (з 52,4 ± 7,5 до 61,9 ± 6,3). Фізіологічні показники також зазнали позитивних змін: частота серцевих скорочень у спокої знизилася на 10,7 %, варіабельність серцевого ритму зросла на 31,6 %, а витривалість у тесті 6-хвилинної ходьби підвищилася на 13,3 %. Кореляційний аналіз підтвердив тісний взаємозв’язок між психоемоційними та фізіологічними показниками, що вказує на інтеграцію психічних і соматичних процесів у межах адаптаційної відповіді організму.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексне обґрунтування взаємозв’язку різних видів адаптивних фізичних вправ із психофізіологічним і соціальним станом військовослужбовців із ПТСР. Удосконалено підходи до поетапного введення реабілітаційних програм з урахуванням ступеня травматизації та фази відновлення; набуло подальшого розвитку теоретичне доведення механізмів впливу фізичних вправ на емоційну стабілізацію, когнітивні функції та соціальну адаптацію.
Практичне значення результатів полягає в тому, що їх можуть використовувати фахівці з фізичної терапії, психологи та спеціалісти реабілітаційних центрів для впровадження адаптивних фізичних вправ у програми медико-психологічної підтримки ветеранів. Запропонована модель сприяє підвищенню ефективності відновлення, стабілізації психоемоційного стану та поліпшенню соціальної інтеграції військовослужбовців у цивільному житті.
Посилання
Тамарін С. В. Фізична підготовка як фактор психологічної реабілітації та реадаптації військовослужбовців. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2025. Т. 108, № 1 (частина 1). С. 484–493. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2025.1.39
Ковальчук Р., Шинкарук В., Гриців М. Роль фізкультурно-спортивної реабілітації у відновленні функціональних можливостей військовослужбовців після бойових поранень. Освіта. Інноватика. Практика. 2025. Т. 13, № 2. С. 53–59. DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol13i2-007
Björkman F., Ekblom Ö. Physical exercise as treatment for PTSD: A systematic review and meta-analysis. Military Medicine. 2021. Vol. 187, № 9–10. Р. e1103-e1113. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usab497
Fang Y., Zhang Q., Lin Z. Assessment of the effectiveness of exercise interventions in the treatment of PTSD: Based on a systematic evaluation and meta-analysis. Frontiers in Psychology. 2026. Vol. 16. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1702199
Sheskin M., Scott K., Mills C. M., Bergelson E., Bonawitz E., Spelke E. S., Fei-Fei L., Keil F. C., Gweon H., Tenenbaum J. B., Jara-Ettinger J., Adolph K. E., Rhodes M., Frank M. C., Mehr S. A., Schulz L. Online developmental science to foster innovation, access, and impact. Trends in Cognitive Sciences. 2020. Vol. 24, № 9. P. 675–678. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tics.2020.06.004
Циганенко О. І., Першегуба Я. В. Профілактика виникнення посттравматичного стресового розладу у спортсменів, в тому числі за умов військових дій в Україні. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. 2023. № 5 (164). С. 163–165. DOI: https://doi.org/10.31392/npu-nc.series15.2023.5(164).36
Wang H., Li J., Chen L., He L. Do women’s natural hormonal fluctuations modulate prosociality? A within-subject analysis. Psychoneuroendocrinology. 2022. Vol. 138. Article number 105663. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2022.105663
Hedger N., Dubey I., Chakrabarti B. Social orienting and social seeking behaviors in ASD: A meta-analytic investigation. Neuroscience Biobehavioral Reviews. 2020. Vol. 119. P. 376–395. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2020.10.003
Nolan D. R., Gupta R., Huber C. G., Schneeberger A. R. An effective treatment for tinnitus and hyperacusis based on cognitive behavioral therapy in an inpatient setting: A 10-year retrospective outcome analysis. Frontiers in Psychiatry. 2020. Vol. 11. Article number 25. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00025
Tatum P. S., Kornbluth J., Soroka A. Embolic MCA stroke treated with tPA and TICI-3 mechanical thrombectomy complicated by hemiballismus: A case study and literature review. Military Medicine. 2021. Vol. 188, № 7–8. P. e2738–e2740. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usab436
Flynn S., Ibrahim S., Kapur N., Appleby L., Shaw J. Mental disorder in people convicted of homicide: Long-term national trends in rates and court outcome. The British Journal of Psychiatry. 2020. Vol. 218, № 4. P. 210–216. DOI: https://doi.org/10.1192/bjp.2020.94
Early Pain and Other Somatic Symptoms Predict Posttraumatic Stress Reactions in Survivors of Terrorist Attacks: The Longitudinal Utøya Cohort Study / S. Ø. Stensland et al. Journal of Traumatic Stress. 2020. Vol. 33, no. 6. P. 1060–1070. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22562
Kloft L., Monds L. A., Blokland A., Ramaekers J. G., Otgaar H. Hazy memories in the courtroom: A review of alcohol and other drug effects on false memory and suggestibility. Neuroscience Biobehavioral Reviews. 2021. Vol. 124. P. 291–307. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2021.02.012
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Дмитро Дмитрович Совтисік, Ігор Олександрович Коровинський, Станіслав Павлович Мердов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.