Педагогічний дизайн змішаного навчання як складова професійної компетентності викладача закладу вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.59.vlasenko-oКлючові слова:
дидактичне проєктування, цифрове середовище, діяльність здобувача, інтеграція форматів, індивідуалізація, формувальне оцінювання, зворотний зв'язок, якість електронного курсуАнотація
Мета статті полягає в обґрунтуванні педагогічного дизайну змішаного навчання як складової професійної компетентності викладача закладу вищої освіти та визначенні структурних компонентів і послідовності професійних рішень, що забезпечують педагогічно доцільне поєднання очної, синхронної онлайн- та асинхронної діяльності. Методологічну основу становить теоретико-аналітичний дизайн дослідження, що поєднує тематичний і порівняльний аналіз, категоризацію, структурно-функціональний аналіз та концептуальне моделювання. Джерельний корпус охопив 18 позицій 2020–2026 років: 16 наукових публікацій і 2 нормативно-методичні документи; 11 джерел є українськими, 7 — іноземними, 16 позицій містять DOI. Джерела добиралися за відповідністю проблематиці педагогічного або instructional design, змішаного навчання, професійної діяльності викладача, проєктування навчальної діяльності та оцінювання якості електронного курсу. За домінантним предметом аналізу 7 джерел зосереджено безпосередньо на педагогічному або instructional design, 8 — на моделях та впровадженні змішаного навчання, 3 — на професійних, цифрових і якісних передумовах його реалізації. Категоризація джерел за кількома аналітичними ознаками дала змогу систематизувати сім взаємопов'язаних компонентів: цільово-результативний, змістовий, діяльнісно-методичний, форматно-технологічний, комунікативно-взаємодійний, оцінювально-зворотний і рефлексивно-корекційний. Найчастіше представлені діяльнісно-методичний та форматно-технологічний компоненти — по 15 із 18 джерел; рефлексивно-корекційний зафіксовано у 12; цільово-результативний, змістовий і комунікативно-взаємодійний — у 11; оцінювально-зворотний — у 10. Наукова новизна полягає в подальшому розвитку трактування педагогічного дизайну змішаного навчання не як технічного комбінування форматів, а як інтегрованої професійної здатності викладача узгоджувати результати навчання, зміст, діяльність здобувача, способи взаємодії, цифрові засоби, оцінювання та рефлексивну корекцію. Обґрунтовано структурну модель, у якій результат і діяльність здобувача передують вибору формату та цифрового засобу, а оцінювання, зворотний зв'язок і рефлексивна корекція повертають дані в наступний цикл проєктування. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі для самоаналізу й перепроєктування навчальних дисциплін, у методичних семінарах та програмах професійного розвитку викладачів. Теоретичний характер дослідження не передбачає емпіричної перевірки результативності моделі; її апробація визначається перспективою подальших досліджень.Посилання
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2020). Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [Recommendations for implementing blended learning in institutions of professional pre-higher and higher education]. https://mon.gov.ua/osvita-2/vishcha-osvita-ta-osvita-doroslikh/rekomendatsii-shchodo-vprovadzhennya-zmishanogo-navchannya-u-zakladakh-fakhovoi-peredvishchoi-ta-vishchoi-osviti [in Ukrainian]
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2024). Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu “Vykladach zakladu vyshchoi osvity”: Nakaz vid 16.10.2024 No. 1466 [On approval of the professional standard “Higher education teacher”: Order No. 1466 of October 16, 2024]. https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-profesiinoho-standartu-vykladach-zakladu-vyshchoi-osvity1466 [in Ukrainian]
Bohachkov, Yu. M., & Ukhan, P. V. (2025). Modeli zmishanoho navchannia u konteksti zmishanykh protsesiv [Models of blended learning in the context of blended processes]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 107(3), 239–260. https://doi.org/10.33407/itlt.v107i3.5920 [in Ukrainian]
Kashyna, H. (2021). Transformatsiia modeli pedahohichnoho dyzainu v e-learning u systemi neperervnoi pedahohichnoi osvity [Transformation of the pedagogical design model in e-learning within the system of continuing pedagogical education]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 10(114), 24–36. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2021.10/024-036 [in Ukrainian]
Melnyk, O. M., Lytvynova, S. H., & Zaiets, S. V. (2023). Otsiniuvannia yakosti elektronnykh navchalnykh kursiv dlia zakladiv vyshchoi osvity [Assessment of the quality of electronic learning courses for higher education institutions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 93(1), 117–134. https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5032 [in Ukrainian]
Malykhin, O., & Demchuk, O. (2024). Psykholoho-dydaktychnyi alhorytm indyvidualizatsii navchalno-piznavalnoi diialnosti studentiv v umovakh zmishanoho navchannia [Psychological and didactic algorithm for individualising students’ learning and cognitive activity in blended learning]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, (1), 45–52. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-1-45-52 [in Ukrainian]
Dniprovska, T. V., Koblik, V. V., & Pavlenko, I. H. (2026). Rozvytok tsyfrovykh navychok vykladachiv yak peredumova efektyvnoho zaprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii u vyshchii osviti Ukrainy [Development of teachers’ digital skills as a prerequisite for the effective implementation of innovative technologies in higher education in Ukraine]. Pedahohichna Akademiia: naukovi zapysky, (28). https://doi.org/10.5281/zenodo.19092308 [in Ukrainian]
Shvydun, V. (2026). Metodolohiia proiektuvannia innovatsiinoho osvitnoho seredovyshcha na zasadakh pedahohichnoho dyzainu [Methodology for designing an innovative educational environment on the principles of pedagogical design]. Vyshcha osvita Ukrainy, 1(100), 131–137. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2026.1(100).16 [in Ukrainian]
Nakhod, S. A. (2020). Pedahohichnyi dyzain yak zasib pidvyshchennia motyvatsii studentiv u protsesi e-learning [Pedagogical design as a means of increasing students’ motivation in the e-learning process]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia “Pedahohika i psykholohiia”. Pedahohichni nauky, 2(20), 311–319. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2020-2-20-36 [in Ukrainian]
Syrotiuk, N. M., & Haidai, S. I. (2022). Pedahohichnyi dyzain yak chynnyk rozvytku navchalnoi motyvatsii studentiv dystantsiinoi formy navchannia [Pedagogical design as a factor in developing learning motivation of distance students]. Akademichni studii. Seriia “Pedahohika”, (1), 51–55. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.1.8 [in Ukrainian]
Striletska, N., & Puchkov, I. (2023). Osoblyvosti proiektuvannia ta rozroblennia elektronnoho navchalnoho kursu na platformi Moodle [Features of designing and developing an electronic learning course on the Moodle platform]. NewInception, 3–4(13–14), 33–49. https://doi.org/10.58407/NI.23.3-4.3 [in Ukrainian]
Anthony, B., Jr., Kamaludin, A., Romli, A., Raffei, A. F. M., Phon, D. N. A. L. E., Abdullah, A., & Ming, G. L. (2022). Blended learning adoption and implementation in higher education: A theoretical and systematic review. Technology, Knowledge and Learning, 27, 531–578. https://doi.org/10.1007/s10758-020-09477-z
Bruggeman, B., Tondeur, J., Struyven, K., Pynoo, B., Garone, A., & Vanslambrouck, S. (2021). Experts speaking: Crucial teacher attributes for implementing blended learning in higher education. The Internet and Higher Education, 48, 100772. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2020.100772
Heilporn, G., Lakhal, S., & Bélisle, M. (2021). An examination of teachers’ strategies to foster student engagement in blended learning in higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 18, 25. https://doi.org/10.1186/s41239-021-00260-3
Müller, C., & Mildenberger, T. (2021). Facilitating flexible learning by replacing classroom time with an online learning environment: A systematic review of blended learning in higher education. Educational Research Review, 34, 100394. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100394
Müller, F. A., & Wulf, T. (2021). Blended learning environments that work: An evidence-based instructional design for the delivery of qualitative management modules. The International Journal of Management Education, 19(3), 100530. https://doi.org/10.1016/j.ijme.2021.100530
Benson, H., Williams, K. A., & Heggart, K. (2024). Quality assurance interventions in blended learning design: A systematic review of the literature. Australasian Journal of Educational Technology, 40(5), 31–46. https://doi.org/10.14742/ajet.9362
Probst, G., Zizka, L., & Sarrasin, N. (2026). A matrix to implement blended learning into higher education institutions. Discover Education, 5, 398. https://doi.org/10.1007/s44217-026-01435-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олег Олександрович Власенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
